Третяк Петро Анатолійович

Третяк Петро Анатолійович
Дата та місце народження: 3 серпня 1972 р., смт Томаківка, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 6 серпня 2014 (42 роки) м. Красний Луч, Луганська область
Посада: Заступник командира дивізіону по виховной роботі
Обставини смерті: Зник безвісти 6 серпня 2014 р. під час виходу з оточення під Дякове в Луганській області. Бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з котла, і на блокпосту біля міста Красний Луч потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами. Разом з Петром загинув старший сержант Сиротін Є. О. та солдат Сало М.І. Упізнаний за експертизою ДНК.

Народився 1972 року в смт Томаківка (Дніпропетровська область; закінчив середню школу. З дитинства мріяв про професію офіцера. У збройних силах з 1989 року. Проживав у м. Запоріжжя. Заступник командира 3-ї гаубичної артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської ОАЕМБр. Майже 2 місяці перебували в оточенні, обстрілювані під Дяковим.

6 серпня підрозділ дістав наказ відходити. Під час виходу з оточення під Дяковим в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами, майор Третяк перебував на броні. Автівка з'їхала в кювет, витягти не змогли, Третяк вирішив рухатися на БМП 24-ї омбр, яке потрапило під обстріл з «Градів». Тоді ж полягли старший сержант Євген Сиротін та солдат Микола Сало.

Про загибель його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення. Була інформація, що майора Третяка поховали в районі Перевальська. Після вивезення тіла з окупованої території та проведення експертизи ДНК, 8 грудня відбулося прощання в Запоріжжі. Того ж дня похований у Томаківці.

Залишились дружина та троє дітей, 18, 11 і 3 років дві доньки та син-студент.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 6, місце 26.