Степаненко Сергій Євгенійович «Паштет»

Степаненко Сергій Євгенійович
Дата та місце народження: 7 квітня 1967 р., м. Копейськ, Челябінська область, РРФСР
Дата та місце смерті: 18 грудня 2016 (49 років) с. Калинівка, Донецька область
Місце поховання: м. Бориспіль, Київська область
Звання: Молодший сержант
Посада: Командир відділення
Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон (54-а окрема механізована бригада)
Обставини смерті: Загинув 18 грудня 2016 р. на Світлодарській дузі в Донецькій області. Починаючи з 5:50, в районі Світлодарської дуги, після тривалої артилерійської підготовки із застосуванням мінометів та ствольної артилерії, російсько-окупаційні війська намагалися вибити передові підрозділи сил АТО із займаних позицій та здійснити обхідний маневр в напрямку смт Луганське. Відбиваючи атаки противника, українські воїни здійснили контратаку і зайняли дві нові позиції поблизу окупованого села Калинівка. Сергій загинув близько 7:00, під час спроби прориву противником лінії оборони. Він стріляв з АГС, відволікаючи увагу на себе, був смертельно поранений у груди. Разом з Сергієм загинули солдат Д. Клименко, солдат А. Широков, лейтенант М. Яровий, солдат Р. Радівілов, солдат А. Байбуз, молодший сержант В. Андрешків та солдат В. Панасенко.

У дитячі роки часто переїздив з батьками (РРФСР, Україна, Казахстан), школу закінчив у Борисполі. Строкову службу проходив мічманом на Далекосхідному флоті. Здобув середню технічну освіту за спеціальністю «радіомовлення та радіозв'язок» (1987, Хабаровськ). 1999 року зі своєю сім'єю оселився на Київщині. Працював бетонщиком у ТОВ «Трест Бориспільсільбуд», таксистом, займався підприємництвом у сфері будівництва.

З 9 лютого 2015 року служив у ЗСУ за контрактом, був тяжко поранений в районі Попасної. Після закінчення контракту уклав новий і 6 грудня 2016 повернувся на передову у свій батальйон.

Молодший сержант, (25-й окремий мотопіхотний батальйон, 54-та окрема механізована бригада). Позивний «Паштет».

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Володимиром загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися дружина, донька та син.

Похований у м. Бориспіль, Київська область, Рогозівське кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 2, місце 16.