Перепелиця Олександр Юрійович
Народився 1989 року в Ямпільському районі Вінницької області (село Гальжбіївка); дитинство минуло в селі Біла. 2007 року призвали на строкову службу; служив моряком на флоті у Криму. Після служби повернувся додому, роботи в селі не було. Тому часто їздив на заробітки; на зароблене викопав батькам криницю біля хати. Потім придбав автомобіль.
На фронт пішов 19 червня 2014-го добровольцем, приховуючи від батьків. Рідним повідомив, що їде на заробітки.
Солдат 51-ї механізованої бригади.
В серпні у складі частини перебував під Іловайськом. Загинув 29 серпня внаслідок артилерійського обстрілу терористами. З побратимом відходили з-під Іловайська на БМП; біля Агрономічного були обстріляні російськими військами; відбились і поїхали далі. Під Новокатеринівкою знову обстріл і бомбардування; на побратима завалилось дерево, Сашко витяг з-під дерева. Далі вони заскочили в автобус «Миротворців»; проїхали певний шлях та наскочили на міну. Так як обидва стояли в дверях — встигли вискочити із автобуса до того, як він підірвався. У побратима було дуже важке поранення, попав у полон.
Довгий час доля Олександра була невідома, значився у списках полонених, вважався зниклим безвісти.
2017 року ідентифікований після проведення ДНК-тестів серед невідомих Героїв, похованих на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро.
Без сина залишилися батько Юій і мама Тетяна Перепелиці та старший брат Ігор.
1 квітня 2017 року перепохований у селі Біла Вінницької області.