Брус Тарас Романович «Брус»

Брус Тарас Романович
Дата та місце народження: 24 травня 1987 р., с. Баня Лисовицька, Львівська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (27 років) с. Горбатенко, Донецька область
Посада: Міліціонер
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з іловайського котла на дорозі поміж с. Новокатеринівкою та х. Горбатенко. 2 вересня 2014 р. тіло Тараса разом з тілами 87 інших загиблих під Іловайськом було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний за фото бойовими товаришами та родичами, після ідентифікації за тестами ДНК та ексгумації 19 грудня 2014 р. перепохований з військовими почестями.

Народився 1987 року в селі Баня Лисовицька (Стрийський район, Львівська область). Закінчив лисовицьку ЗОШ; 2011-го — Львівську комерційну академію, був приватним підприємцем — відкрив власне кафе. Батьки, які протягом останніх років мешкали в Італії, запрошували жити у них. Але Тарас навідріз відмовлявся.

З першого дня був активним учасником Євромайдану. Задля матеріального забезпечення протестувальників продав свій бізнес і навіть узяв кредит — повертав його аж до липня 2014-го, бо не хотів жити в борг. Потім був волонтером на Сході, згодом — міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з оточення поблизу Іловайська. При виході з оточення врятував дев'ятьох товаришів від смерті, Володимир Парасюк: «Ми виривались з Іловайського котла і почали обстріл і він не розгубився, взяв ініціативу на себе, вирвався вперед колони і витягнув в безпечне місце». Проїхавши кілька кілометрів, вояки знову потрапили під кулі, Тарас першим почав відстрілюватись, навіть коли його поранили, він продовжував вести вогонь до останнього.

Станом на 15 вересня 2014-го про смерть не було відомо, родина його ще шукала. Тарас був похований у Запоріжжі невпізнанним, на прохання родичів провели ексгумацію.

20 грудня 2014-го відбулося останнє прощання у Львові — в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла. Похований в Бані-Лисовицькій з військовими почестями.

Без Тараса лишились дідусь, батьки та брат.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 10, місце 16.