Журавленко Андрій Анатолійович «Восьмий»

Журавленко Андрій Анатолійович
Дата та місце народження: 8 лютого 1974 р., м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (40 років) с. Червоносільське, Донецька область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону Донбас з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Андрій був у кабіні. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Бірюком та Ахімом. 3-го вересня тіло Восьмого разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 12 вересня 2014 року.

На фронт вирушив наприкінці травня 2014-го, очолив групу розвідки. Командир відділення, 3-й батальйон оперативного призначення НГУ «Донбас», псевдо «Восьмий».

29 серпня 2014 року загинув при виході з оточення поблизу Іловайська — від попадання снаряду в пожежну машину, на якій виїжджали з оточення. Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя. «Тур» був у кабіні; загинув разом з «Редом», «Бані», «Восьмим», «Бірюком» та «Ахімом».

На момент смерті не був одружений, вдома залишилось двоє дітей від попереднього шлюбу. Дізнавшись про загибель, близькі вирушили на схід в пошуках тіла. Пошуки тривали три дні, похований в Кам'янці-Подільському.

31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 13.