Затилюк Олексій Олександрович «Бриз»

Затилюк Олексій Олександрович
Дата та місце народження: 18 липня 1990 р., смт Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (24 роки) с. Червоносільське, Донецька область
Місце поховання: м. Харків, Алея Слави
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у ГАЗЕЛі у складі автоколони батальйону Донбас по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Під час обстрілу колони з кулеметів дістав смертельне поранення. Загинув разом з Сержем та Детройтом. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Народився 1990 року в райцентрі Леніне у Криму (на той час — Кримська область УРСР, з 1991 — Автономна Республіка Крим, з 2014 — тимчасово окупована російськими військами).

1997-го разом із родиною переїхав до Харкова. По закінченні Харківської школи № 45 вступив на хімічний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Навчався малюванню у школі мистецтв, захоплювався хімією та астрономією, брав участь у багатьох форумах та турнірах, зокрема, міжнародних, студентом тренував шкільну команду з хімії. Також захоплювався подорожами та рольовими іграми за мотивами творів у стилі фентезі (проектів «Ангмарскі війни», «Ейре. Чужа земля» та інших). Після першого курсу перервав навчання в університеті за власним бажанням.

Працював дизайнером на одному з харківських поліграфічних підприємств, займався музикою, малюванням. 2010 року, як член громадської організації «Зелений Фронт», брав участь у захисті харківського парку ім. М. Горького від незаконного знищення зелених насаджень.

Від початку січня 2014 брав безпосередню участь у подіях Революції Гідності на столичному Євромайдані, як волонтер «IT-намету», з лютого долучився до діяльності харківського Євромайдану, приєднався до громадського формування «Громадська самооборона» Київського району Харкова, неодноразово брав участь у патрулюванні та охороні порядку під час масових заходів, зокрема, під час виборів Президента України у травні 2014-го.

Після анексії Росією рідного Кримського півострова та розгортання бойових дій на Донбасі вирішив йти на фронт і уклав контракт на військову службу, на початку червня 2014. Призначений командиром відділення 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Пройшовши підготовку, вирушив у Донецьку область, ніс службу на базі батальйону в Кураховому, біля Курахівської ТЕС. 23 серпня прибув до Іловайська на підкріплення.

29 серпня 2014-го під час відходу з Іловайська російсько-терористичні війська почали розстріл українських сил в «зеленому коридорі». «Газель» автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського зазнала прямого влучання. Під час обстрілу колони з кулеметів Олексій Затилюк дістав смертельне поранення, загинув разом із солдатами Сергієм Джевагою («Серж») та Олексієм Баккою («Детройт»).

Залишились молодша сестра та вітчим. Мати, Наталія Миколаївна Слободянюк, померла від онкологічного захворювання 4 січня 2019 року.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі м. Дніпро. 30 вересня 2017 відбулось перепоховання у Харкові, на Алеї героїв АТО міського вісімнадцятого цвинтаря.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 14.