Єрощенко Олександр Сергійович

Єрощенко Олександр Сергійович
Дата та місце народження: 4 жовтня 1982 р., м. Балтійськ, Калінінградська область, РРФСР
Дата та місце смерті: 14 лютого 2015 (32 роки) м. Дебальцеве, Донецька область
Місце поховання: м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область
Звання: Сержант
Посада: Навідник
Обставини смерті: Загинув 14 лютого 2015 р. в бою під Дебальцеве. Під час штурму російськими бойовиками українських позицій Олександр кинувся рятувати пораненого товариша та не помітив одну з вогневих точок противника. Був у бронежилеті, але ворожа куля дістала з боку.

Його батько — військовий моряк. Перші 10 років Олександр провів у Калінінградській області, часто з родиною переїздив по військових містечках. 2000 року призваний на строкову службу, навчальний центр молодшого командного складу в місті Бориспіль, демобілізувався молодшим сержантом. Два роки був військовослужбовцем за контрактом. До військового інституту не потрапив — за станом здоров'я.

2003 року в родині Олександра народилася донька Ганна, він полишає службу за сімейними обставинами. 2008 року закінчує історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, історик-правознавець. З 2009 року працює вчителем історії, ЗОШ смт Коцюбинське. 2010-го стає науковим співробітником, Центральний музей Збройних Сил України; збирає документи для захисту кандидатської роботи, працював у музеї до 2011-го.

Учасник Революції Гідності. З квітня 2014-го — доброволець, 2-й добровольчий батальйон Національної гвардії. З вересня 2014-го — навідник, 95-та окрема аеромобільна бригада.

14 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. Під час штурму російськими терористами українських позицій Олександр кинувся рятувати пораненого побратима, не помітивши одну з вогневих точок противника. Хоча й був у бронежилеті, куля пройшла з боку.

Без Олександра лишились мама, брат, 11-річна донька Ганя.

Похований в місті Ірпінь на Алеї Слави.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 7, місце 27.