Ярош Артур Володимирович «Лор»

Ярош Артур Володимирович
Дата та місце народження: 17 лютого 1989 р., с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область
Дата та місце смерті: 1 березня 2015 (26 років) м. Авдіївка, Донецька область
Посада: Розвідник-кулеметник
Обставини смерті: Загинув 1 березня 2015 р. під час бойового зіткнення на КСП батальйону в районі м. Авдіївка Донецької області.

Народився 1989 року в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Був єдиним сином у батьків. З 1996 по 2004 навчався в середній загальноосвітній школі № 140 Святошинського району міста Києва, а з 2004 продовжив навчання в ліцеї № 4 (тепер Київський професійний електромеханічний ліцей), який закінчив у 2007 році.

Трудовий шлях розпочав на Державному підприємстві «Антонов». У 2009 пішов на строкову військову службу, служив у складі екіпажу БТР, отримав звання молодшого сержанта. Після армії, в 2010 році повернувся на завод, де працював фрезерувальником 3-го розряду. У 2013 вирішив продовжити навчання і вступив до Київського авіаційного технікуму. Проживав в селі Чайки Києво-Святошинського району.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 17 червня 2014 року до лав 11-го батальйону територіальної оборони Київської області «Київська Русь» (восени 2014 тербат перетворений на мотопіхотний), сам зголосився бути розвідником.

Молодший сержант, снайпер 3-го відділення взводу розвідки 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Брав участь в антитерористичній операції на сході України. 5 серпня 2014 дістав поранення в районі міста Дебальцеве, лікувався у госпіталі та вже в листопаді знову повернувся до взводу.

Загинув 1 березня 2015 в бою з диверсійно-розвідувальною групою противника, яка підійшли до українського опорного пункту «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька», розташованого між окупованим Спартаком і Авдіївкою в районі Донецького аеропорту). Біля Артура розірвалася граната, що була випущена терористами з підствольного гранатомету. Він прийняв на себе всі осколки, врятувавши життя бойового побратима.

Похований на новому кладовищі рідного села Петропавлівська Борщагівка. Залишилася мати.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 6, місце 32.