Якимчук Владислав Сергійович «Шаман»

Якимчук Владислав Сергійович
Дата та місце народження: 22 квітня 1996 р., м. Бердичів, Житомирська область
Дата та місце смерті: 5 вересня 2014 (18 років) с. Цвітні Піски, Луганська область
Місце поховання: м. Старобільськ, Луганська область
Звання: Солдат
Посада: Стрілець
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»
Обставини смерті: Загинув 5 вересня 2014 р. близько 14.30 в бою з російськими диверсантами на перехресті дороги Н-21 біля Луганського гольфклубу в районі с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом невідомих героїв АТО. Разом з Владиславом загинули старший сержант О. Скиба, старший сержант В. Кумецький, старший солдат В. Шалатовський, солдат О. Вишневський, солдат А. Атаманчук, солдат А. Богуш, солдат Ф. Коломієць, солдат Ю. Король, солдат Н. Якубовський, солдат О. Стулов, солдат С. Пархоменко, солдат Д. Рожков, солдат О. Білоус, солдат С. Грибков, солдат А. Юркевич, солдат В. Сльота.

Після побиття студентів «Беркутом» вийшов на Майдан Незалежності, коли почалась війна — одним з перших записався добровольцем в лави національної гвардії. Пройшов тримісячну підготовку, в таборі у Великих Петрівцях зустрів повноліття. За розподілом потрапив у батальйон «Айдар»; псевдо «Шаман».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Встановлено особу за аналізом ДНК в 2016 році. Має відбутися перепоховання в Бердичеві.

Без сина лишилась мама Тетяна Паламарчук.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 10, місце 11.