Якобчук Володимир Вікторович «Буря 27»

Якобчук Володимир Вікторович
Дата та місце народження: 11 березня 1987 р., с. Литовеж, Волинська область
Дата та місце смерті: 17 червня 2014 (27 років) м. Щастя, Луганська область
Місце поховання: с. Литовеж, Волинська область
Посада: Головний сержант-командир відділення
Обставини смерті: Загинув 17 червня 2014 р. у бою з терористами в районі м. Щастя Луганської області. Разом з Володимиром загинули старший лейтенант В. Файфура, сержант В. Мігован, молодший сержант І. Крисоватий, старший солдат В. Піцул, солдат М. Доник, солдат Ю. Мізунський, солдат І. Валявський та солдат І. Леонтій.

Народився 1987 року в селі Литовеж Іваничівського району. 2004-го закінчив литовезьку ЗОШ. В Луцькому університеті ім. Лесі Українки здобув професію психолога. З 2010 року перебував на контрактній службі, брав участь в миротворчих операціях. Доглядав за хворим братом — до Африки (9 місяців у Конго) поїхав аби зібрати кошти на лікування.

На фронт пішов добровольцем. Молодший сержант, 80-та окрема високомобільна десантна бригада. Бронежилети їм привезли аж у червні.

Загинув 17 червня поблизу Луганська — у бою з терористами біля селища Металіст. Хлопців на 3-х БТРах спрямували на допомогу бійцям батальйону «Айдар», що потрапили в засідку. Терористи атакували із засідки колону українських військових. Після вибуху від перехресного вогню з гранатометів у першому БТРі загинули всі. Бій тривав майже добу — лише на другий день вояки змогли вибратись з-під обстрілів, віднайти місце дислокації й повідомити про загиблих. Тоді ж полягли старший лейтенант Владислав Файфура, сержант Віктор Мігован, молодший сержант Ігор Крисоватий, старший солдат Віктор Піцул, солдат Максим Доник, солдат Ілля Валявський, солдат Юрій Мізунський та старший солдат Ілля Леонтій. Дружина в час загибелі Володимира втратила свідомість — о 08:30. Аж 20 червня підтвердили його смерть. Антоніна дві доби зі світлиною чоловіка ходила по хаті.

Похований в Литовежі. 21-22 червня 2014 року в Іваничівському районі були оголошені дні жалоби.

Без Володимира лишились мама Наталія Василівна, дружина Антоніна (побралися 2010-го) і двоє синів — Владислав 2010 р.н й Артем 2011 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 23.