Войтенко Олег Андрійович «Бабай»

Войтенко Олег Андрійович
Дата та місце народження: 11 березня 1978 р., м. Київ
Дата та місце смерті: 22 серпня 2014 (36 років) м. мікр. Красний Яр, Жовтневий район, Луганськ, Жовтневий район
Місце поховання: м. Київ
Посада: Кулеметник
Обставини смерті: 22 серпня 2014 р. перебуваючи на бойовому чергуванні на блокпості в м. Луганськ Жовтневий район міста мікрорайон Красний Яр приблизно о 5.30 відбувся обстріл позицій з танку та мінометів з боку сепаратистів. Загинув на місці бойового чергування. Під час цього обстрілу також загинув солдат Боровик Д. О. Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та донька.

Народився 1978 року в місті Київ. Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо».

Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний.

У часі війни — молодший сержант, кулеметник 12-го батальйону територіальної оборони «Київ», псевдо «Бабай».

Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення.

Без Олега лишились батьки, дружина Тетяна та донька.

Похований у місті Київ.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 1.