Войтенко Іван В'ячеславович «Дядя Ваня»

Войтенко Іван В'ячеславович
Дата та місце народження: 22 січня 1974 р., м. Біла Церква, Київська область
Дата та місце смерті: 27 липня 2018 (44 роки) сел. Новолуганське, Донецька область
Місце поховання: м. Біла Церква, Київська область
Звання: Старший прапорщик
Посада: Командир взводу
Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 27 липня 2018 р. внаслідок мінно-вибухової травми, зазнаної під час інженерної розвідки передових позицій ЗСУ поблизу смт Новолуганське (т.зв. Світлодарська дуга). Завершивши огляд та знявши декілька російських сюрпризів, він залишився в небезпечному районі й прикривав вихід групи, яка доставляла докази російської агресії, – розповів речник інфослужби ООС. – Впевнившись, що група відійшла на наші позиції, доповів про завершення виконання завдання. За мить пролунав вибух. Підлеглі за хвилину були біля свого командира, але врятувати його вже не змогли. Ймовірно, спрацював керований ворогом фугас.

Народився 1974 року в селі Вільна Тарасівка (Білоцерківський район, Київська область) у сім"ї працівників сільського господарства. Закінчив Вільнотарасівську восьмирічну школу, профтехучилище № 15 в Білій Церкві. У 1992 році призваний на строкову службу до лав української армії. Звільнившись, вже у березні 1994 року призвався на надстрокову службу; командир відділення взводу зв'язку інженерно-саперного батальйону механізованої дивізії армійського корпусу у місті Біла Церква. Поїхав на навчання до Кам'янця-Подільського, пройшов курси прапорщиків. Призначений старшиною роти інженерно-саперного батальйону 72-ї бригади.

На війні з 2014 року; пройшов бої за Савур-Могилу, виходив з Ізваринського котла, обороняв Волноваху та Авдіївку.

27 липня 2018-го загинув в районі селища Новолуганське внаслідок підриву у часі проведення інженерної розвідки на лінії зіткнення: командир залишився прикривати відхід групи, яка зняла кілька ворожих мін. Виходячи останнім, коли бійці вже дісталися своїх позицій, Іван підірвався на фугасі.

31 липня 2018 року похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква.

Без Івана лишились дружина Діана, донька Аліна та син В'ячеслав — курсант Львівської військової академії ім. Сагайдачного.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 4, місце 32.