Усс Степан Миколайович

Ріс зі сестрами Людмилою та Кірою. Ходив до музичної школи, грав на піаніно, займався дзюдо. Випускник Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка. Пройшов строкову службу в підрозділі «Барс» на посаді фельдщера. По демобілізації почав працювати вантажником на підприємстві «Кленовий лист», пройшов підготовку та здобув кваліфікацію станочника-деревообробника. Через 10 років підприємство скрахувало, всіх звільнили. Працював різноробочим, столяром. Двічі одружений — від першого шлюбу син Данило 2001 р.н., в другому шлюбі — син Олександр 2012 р.н.

Був мобілізований 5 квітня та направлений в зону бойових дій. Операційний медбрат медичної роти 93-ї бригади. Пройшов кілька «гарячих» точок, серед них — бої за Луганськ. Побував у відпустці, під час якої підліковувався, та повернувся у розташування частини. 19 серпня 10 медбратів 93-ї роти вирушили під Іловайськ.

Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка. Степан та медбрат Федір Романов при черговому вибуху стрільня не побігли до укриття, а в напрямі пораненого 18-літнього вояка. Біля них вибухнув снаряд. Степана сильно пошматувало, Федір постраждав менше, тому до останнього тягнув на собі побратима. Коли їх оточили росіяни, Федір підірвав гранату.

2 вересня 2014-го тіло Степана Усса разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Без Степана лишились дружина та сини.

9 вересня 2014-го похований в смт. Градизьк поряд з місцем останнього спочинку його бабці.