Усс Степан Миколайович

Усс Степан Миколайович
Дата та місце народження: 9 серпня 1978 р., м. Кременчук, Полтавська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (36 років) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: смт Градизьк, Глобинський район, Полтавська область
Звання: Старшина
Посада: Операційна сестра медичної роти
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2 вересня 2014 р. тіло Усс С.М. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Ріс зі сестрами Людмилою та Кірою. Ходив до музичної школи, грав на піаніно, займався дзюдо. Випускник Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка. Пройшов строкову службу в підрозділі «Барс» на посаді фельдщера. По демобілізації почав працювати вантажником на підприємстві «Кленовий лист», пройшов підготовку та здобув кваліфікацію станочника-деревообробника. Через 10 років підприємство скрахувало, всіх звільнили. Працював різноробочим, столяром. Двічі одружений — від першого шлюбу син Данило 2001 р.н., в другому шлюбі — син Олександр 2012 р.н.

Був мобілізований 5 квітня та направлений в зону бойових дій. Операційний медбрат медичної роти 93-ї бригади. Пройшов кілька «гарячих» точок, серед них — бої за Луганськ. Побував у відпустці, під час якої підліковувався, та повернувся у розташування частини. 19 серпня 10 медбратів 93-ї роти вирушили під Іловайськ.

Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка. Степан та медбрат Федір Романов при черговому вибуху стрільня не побігли до укриття, а в напрямі пораненого 18-літнього вояка. Біля них вибухнув снаряд. Степана сильно пошматувало, Федір постраждав менше, тому до останнього тягнув на собі побратима. Коли їх оточили росіяни, Федір підірвав гранату.

2 вересня 2014-го тіло Степана Усса разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Без Степана лишились дружина та сини.

9 вересня 2014-го похований в смт. Градизьк поряд з місцем останнього спочинку його бабці.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 9, місце 29.