Усенко Володимир Всеволодович «Крайт»

Усенко Володимир Всеволодович
Дата та місце народження: 24 червня 1965 р., м. Харків, Харківська область
Дата та місце смерті: 28 серпня 2014 (49 років) с. Новокатеринівка, Донецька область
Місце поховання: м. Харків, Харківська область
Звання: Солдат
Посада: Старший водій-гранатометник
Обставини смерті: У ніч з 27 на 28 серпня 2014 р. був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, розстріляної диверсійно-розвідувальними групами та російською артилерією неподалік від с. Новозарівка. В останнє товариши по бригаді бачили В. В. Усенка наприкінці колони - де він надавав першу медичну допомогу пораненим. Загинув разом з військовослужбовцями 42-го батальйону територіальної оборони Мельничуком Є.А., Татомиром В.С. та Харченко М.Б. 28-го серпня 2014 р. у 400-х метрах східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення (перестрілки). Був знайдений пошуковою групою Місія Евакуація-200 (Чорний тюльпан) 25 вересня 2014 р. Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 15 березня 2015 р.

Народився 1965 року в місті Харків. Закінчив харківську 56-ту школу, технікум енергетичного машинобудування — із відзнакою. Пройшов строкову службу у прикордонних військах. Закінчив Харківський політехнічний інститут, працював у конструкторському відділі НДІ при заводі «Електроважмаш». Проживав у районі Харкова Салтівка, працював міліціонером. Член Громадської самооборони Харкова, брав участь у заходах Харківського Євромайдану. Доброволець, призваний за мобілізацією. Водій-гранатометник 3-го взводу роти розвідки 92-ї окремої механізованої бригади, псевдо «Крайт».

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область) колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Загинув разом з військовослужбовцями 42-го батальйону територіальної оборони Євгеном Мельничуком, Володимиром Татомиром та Максимом Харченком 28 серпня 2014 р. за 400 метрів східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, внаслідок бойового зіткнення (перестрілки). Зазнав сильного осколкового поранення в ногу, не міг рухатися. Через кілька годин пострілом у голову його добили та зняли черевики.

Трохи пізніше посередині дороги поміж с. Новокатеринівка та с. Ленінське загинули інші бійці 42-го БТрО Дмитро Ільгідінов, Юрій Кириєнко, Анатолій Лифар, Ілля Письменний.

Був знайдений пошуковою групою «місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014-го. Ідентифікований за експертизою ДНК.

Похований у Харкові 15 березня 2015 року на міському кладовищі № 18.

Без Володимира лишились син Дмитро 2004 р.н., мама Лідія Трохимівна, сестра.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 5, місце 24.