Ульяницький Олег Миколайович «Контра»

Ульяницький Олег Миколайович
Дата та місце народження: 7 липня 1968 р., с. Хмільна, Черкаська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (46 років) с. Червоносільське, Донецька область
Місце поховання: м. Київ
Звання: Солдат резерву
Посада: Стрілець
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону Донбас по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в'їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з Рухою, ВДВ, Стафом, Кавказом, СВД, Русом та Лисим. 3-го вересня тіло Контри разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 13 червня 2015 року.

Народився 1968 року в селі Хмільна (Канівський район, Черкаська область). Брав участь у Революції Гідності. В часі війни — доброволець, стрілець, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Був серед військових, котрі визволяли Артемівськ, Лисичанськ, Попасну.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті» — їхав у кузові броньованого КАМАЗу в складі автоколони батальйону «Донбас». Коли автівка вже доїжджала до Червоносільського, по ній вистрілив російський танк, кабіну розірвало, потім здетонував боєкомплект у кузові. Олег Ульяницький здійснював вогневе прикриття пораненим бійцям, при цьому сам був смертельно поранений. Тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Руслан Рябов — «Руха», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Маламуж Олександр — «Рус», Василь Білий — «Лисий».

Перебував у переліку зниклих безвісти та полонених. Тимчасово похований 3 вересня 2014-го як невпізнаний герой у Дніпропетровську. Впізнаний за експертизою ДНК, перепохований 13 червня 2015-го на київському Південному кладовищі.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 9, місце 17.