Тимощук Олексій Васильович

Тимощук Олексій Васильович
Дата та місце народження: 24 червня 1981 р., м. Вінниця
Дата та місце смерті: 9 липня 2017 (36 років) Помер від поранень
Місце поховання: м. Вінниця
Звання: Солдат
Посада: Навідник
Обставини смерті: Помер 9 липня 2017 р. о 05.30 в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова, від поранень, отриманих 29 червня 2017 р. поблизу с. Гнутове на маріупольському напрямку.

Народився 1981 року у Вінниці. Навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 5. Закінчив Вінницький політехнічний технікум за фахом техніка-механіка. Опанував столярну справу. Тривалий час працював будівельником, їздив на заробітки. Власноруч збудував дачний будинок, був головою садового товариства «Десенка-Хімік».

Під час російської збройної агресії проти України восени 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Спочатку служив у взводі матеріального забезпечення в тилу, але неодноразово писав рапорти, щоб його перевели у бойовий підрозділ на передову. 26 травня 2017 року прибув в район Маріуполя у свою першу ротацію.

Солдат, навідник кулеметного відділення мотопіхотного взводу 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінниця» 59-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч А2896.

29 червня 2017 року поблизу села Гнутове на Маріупольському напрямку, під час перевірки мінних загороджень перед окопами, близько 19:30, потрапив під ворожий обстріл з гранатомета. Від розриву гранати дістав вкрай важкі осколкові поранення голови, очей, грудної клітки, живота. Дві доби життя бійця рятували лікарі 61-го військового мобільного шпиталю в Маріуполі, 1 липня його вертольотом евакуювали у Дніпро, в Обласну клінічну лікарню ім. Мечникова. Переніс кілька операції, прийшов до тями, але 9 липня о 5:30 помер.

Похований 11 липня на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.

Батько помер, залишились мати, сестра, дружина та троє дітей-школярів, — сини Роман та Андрій і 7-річна Марійка.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 2, місце 1.