Цисар Олександр Миколайович «Шип»

Цисар Олександр Миколайович
Дата та місце народження: 12 вересня 1979 р., смт Сатанів, Городоцький район, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 12 червня 2015 (35 років) с. Опитне, Донецька область
Місце поховання: м. Хмельницький
Звання: Капітан
Посада: Командир взводу
Обставини смерті: Загинув 12 червня 2015 р. у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Разом з Олександром загинули О. Угринович та С. Загребельний.

Народився в місті Городок, згодом родина переїхала до Сатанова. Закінчив Сатанівську ЗОШ та Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) — здобув фах інженера-будівельника. Одружився, був приватним підприємцем, спочатку в Києві, з виготовлення меблів — конструював, розробляв макет. Згодом подружжя переїхало до Хмельницького, відкрили приватну фірму з виробництва меблів на замовлення. Вів здоровий спосіб життя, займався боксом.

1 серпня 2014 року прийшла повістка з військомату, мобілізований. Через тиждень, коли чоловік вже був на військових зборах, дружина дізналася, що під її серцем зародилося нове життя.

Старший лейтенант, командир взводу 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Проходив підготовку в Академії Сухопутних військ. З грудня перебував у зоні бойових дій поблизу Донецького аеропорту. Легендарними стали його роботи при обороні ДАП, вважався одним з найкращих саперів сектору «Б», відбудовував укріпрайон «Мурашник». В кінці 2-ї декади червня-2015 мав їхати додому. Останній дзвінок Олександра додому був 11 червня.

Загинув 12 червня 2015 року в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні, машина згоріла. Тоді ж загинули молодший лейтенант Олег Угринович та солдат Степан Загребельний, ще 5 бійців потрапили до шпиталю.

15 червня 2015-го похований у Хмельницькому на Алеї Слави, кладовище Ракове.

Без Олександра лишилися дружина Тетяна, донька Настя, 4-місячний син.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 10, місце 6.