Цимбал Сергій Володимирович «Легіонер»

Цимбал Сергій Володимирович народився 26 лютого 1986 року в смт Ставище, Київська область.

Навчався у Ставищенському НВК «ЗОШ І—ІІІ ступенів — юридичний ліцей» № 2 імені Паланського. Під час навчання в школі грав у футбол та освоював бойове мистецтво джиу-джитсу в спортивному клубі самозахисту «Колос». Неодноразово брав участь у районних та обласних змаганнях, чемпіонатах України з джиу-джитсу, посівши ІІ місце у 2000 році та І у 2001 році. Того ж 2001 року здобув ІІІ місце на Міжнародному турнірі «Слава Переяславщині».

Вищу освіту здобув у Національному університеті державної податкової служби України м. Ірпінь на факультеті податкової міліції, де в 2006 році отримав дипломи бакалавра та спеціаліста за спеціальністю юрист, спеціалізація — оперативно-розшукова діяльність. Паралельно закінчив у 2007 році заочне відділення академії юридичного факультету за спеціальністю юрист та отримав диплом зі спеціалізацією фінансове право. Під час навчання був учасником параду військ до Дня незалежності України та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке проходило на Майдані Незалежності в м. Києві, за що нагороджений грамотами Міністра оборони. Представляв збірну академії з кікбоксингу та рукопашного бою. У 2003 році здобув І місце у І Всеукраїнському турнірі з джиу-джитсу; у 2005 році — І місце у відкритому чемпіонаті та першості м. Києва з кікбоксингу, ІІІ місце — у змаганнях відкритого Кубку Управління державної охорони України з рукопашного бою, ІІ місце — у відкритому чемпіонаті та першості м. Києва з кікбоксингу.

Після закінчення академії 2007 року проходив піврічну підготовку в Марселі — у Французькому іноземному легіоні.

У період з 2006 по 2007 рр. працював оперуповноваженим відділу податкової міліції Білоцерківського відділу ДПА в Київській області.

З 2008 року Цимбал С. В. проходив стажування у приватній адвокатській конторі в Києві, працюючи на посаді помічника адвоката.

20 листопада 2010 року Сергій одружився з Цимбал Лілією Олександрівною (Козлюк). 18 вересня 2011 року у нього народився син Олександр.

У 2010—2011 рр. працював у відділі податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом товарів.

У 2010—2012 рр. здобув третю вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (м. Харків) на заочному відділенні судово-прокурорського факультету.

У період з 2012 по 2013 рр. після завершення навчання рік працював слідчим у прокуратурі міста Краснодон Луганської області на посаді слідчого районної прокуратури.

З 2013 по 2014 рр. — за переведенням працював у Дніпровській екологічній прокуратурі (м. Черкаси) на посаді прокурора, звідки звільнився під час Революції гідності.

Із початком російсько-української війни чотири рази звертався до військового комісаріату з проханням бути мобілізованим, але дістав відмову. 21 липня 2014 року записався добровольцем у Збройні Сили України, на підставі Указу Президента України № 607/2014 «Про часткову мобілізацію», у військову частину В0676 25-го добровольчого батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Мав військове звання рядовий солдат, обіймав посаду номера обслуги стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, був розвідником. Військову підготовку на полігоні Сергій проходив 1,5 місяця в смт Десна Козелецького району Чернігівської області. Мав позивний «Легіонер».

24 серпня 2014 року на День незалежності України відправився в зону проведення Антитерористичної операції в м. Дебальцеве на Донеччині, займав передову позицію біля селища Новогригорівка.

З 16 по 26 вересня 2014 року Сергій перебував у короткій відпустці, під час якої власним коштом придбав автомобіль «Міцубісі Паджеро», пригнаний друзями з Латвії, переобладнав його під військові потреби, зібрав провізію та ним відправився в зону проведення АТО.

7 жовтня 2014 року Сергій Цимбал та ще три солдати пішли в розвідку й потрапили в засідку російських спецпризначенців (близько 15 осіб). Він загинув, прикривши собою відхід розвідувальної групи. Потрапивши в оточення, Сергій вибіг на горбок, відвернувши увагу терористів, тим часом розвідгрупа відійшла. Сергій до останнього відстрілювався з кулемета, ціною власного життя врятував бойових побратимів. Йому було 28 років. За словами побратимів, він був душею батальйону.

Поховали Сергія Цимбала на центральному кладовищі 10 жовтня 2014 року в селищі Ставище.

Залишилися дружина Лілія та син Олександр..