Циганок Сергій Анатолійович

Циганок Сергій Анатолійович
Дата та місце народження: 30 грудня 1974 р., с. Круті Горби, Київська область
Дата та місце смерті: 9 лютого 2015 (40 років) с. Логвинове, Донецька область
Місце поховання: с. Круті Горби, Київська область
Звання: Полковник
Посада: Начальник вузла
Обставини смерті: Зник безвісти 9 лютого 2015 р. коли виїхавши на УАЗі в Дебальцеве попав під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині дебальцівського виступу на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). В УАЗі також знаходились підполковник С. Василенко (загинув), молодший сержант А. Макаренко (загинув), підполковник А. Музика (загинув) та полковник І. Павлов (загинув). Впізнаний серед загиблих. Похований.

[ред. | ред. код]

1993 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. 1998 року закінчив навчання в Київському інституті Сухопутних військ, по тому — Національний університет оборони України.

З квітня 2009 року — полковник 330-го центрального вузла фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ, начальник вузла. Брав участь у бойових діях з жовтня 2014 року.

9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці ЗІЛ та штабному УАЗі з надписом «Укроп» із міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж в ЗІЛі загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, сержант Роман Чорнобай, солдат Роман Совлич, в УАЗі — полковники Ігор Павлов та Артур Музика, майор Святослав Василенко, молодший сержант Антон Макаренко.

Тіло полковника Циганка вдалося забрати у терористів майже через місяць. Рідні дізнались про загибель Сергія Циганка з відео, що виклали терористи на своїх сайтах, де вони показували документи полковників Циганка та документи Ігоря Павлова.

Похований в селі Круті Горби 9 березня 2015 року.

Без Сергія лишилися мама, брат, сестри, дружина Тетяна (працює медсестрою дитячої поліклініки Солом'янського району), двоє синів, Артем 2004 (якийсь час спав з батьковою світлиною) та Антон 2000 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 2, місце 18.