Третяк Олександр Євгенович
Народився 1989 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). Мешкав на вулиці Волзькій Новокодацького району міста. З 1997 по 2007 рік навчався у середній загальноосвітній школі № 5. Після закінчення 11 класів школи вступив до Дніпропетровського державного індустріального технікуму, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Машинобудування». Працював бетонником у ТОВ «Артель».
21 листопада 2008 року був призваний Ленінським РВК міста Дніпропетровська на військову службу, до 2009 року служив у 16-му полку охорони громадського порядку, в/ч 3036 Внутрішніх військ МВС України на посаді стрільця. Завершив службу у званні старшого солдата.
У 2011 році вступив до Національної металургійної академії України, на заочну форму навчання. Після закінчення академії отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Машинобудування». Багато подорожував як за кордоном, так і в Україні.
З початком російської збройної агресії проти України 24 квітня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією. Проходив службу в 7-й роті 3-го повітряно-десантного батальйону 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126. Учасник оборони Луганського аеропорту. Прибув до міжнародного аеропорту «Луганськ» першим літаком 14 червня 2014 року, другий літак Іл-76, який заходив на посадку за 10 хвилин, був збитий російськими терористами, тоді загинули 40 десантників 25 ОПДБр і 9 членів екіпажу.
Докладніше: Збиття Іл-76 у ЛуганськуДемобілізувався, пройшов курс реабілітації. З 01.07.2015 до 15.04.2016 працював у ТОВ «ВКП Проммонтаж-Реконструкція». У 2016 році продовжив заочне навчання в Національній металургійній академії на ступень магістра. Був членом Дніпровської міської спілки Ветеранів АТО.
14 грудня 2016 року знову повернувся до десантних військ, підписавши контракт.
Старший солдат, гранатометник 3-го парашутно-десантного взводу 9-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А2120, м. Дружківка.
Загинув 3 квітня 2017 року під час виконання бойового завдання на передовій в районі Донецька від мінно-вибухової травми, внаслідок підриву на міні МОН, ще двоє бійців дістали поранення.
Похований 6 квітня на Краснопільському кладовищі м. Дніпро.
Залишилась мати Тетяна Іванівна Третяк, батько помер 9 років тому.