Ситніков Вадим Юрійович

Ситніков Вадим Юрійович
Дата та місце народження: 30 листопада 1970 р., м. Чернівці
Дата та місце смерті: 14 липня 2015 (44 роки) с. Сизе, Луганська область
Місце поховання: м. Чернівці
Звання: Солдат
Посада: Комірник
Обставини смерті: Загинув 14 липня 2015 р. під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область) підірвавшись на вибуховому пристрої з розтяжкою. Разом з Вадимом загинули майор С. Мелимука, капітан М. Михайлишин, солдат В. Загородній та старший солдат Ю. Бабко.

[ред. | ред. код]

Був єдиною дитиною у родині Юрія Єгоровича та Любові Самійлівни Ситнікових. Навчався в чернівецькій ЗОШ № 15, після 9 класу вступив до механіко-технологічного технікуму. 1996 року закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут.

Грав у театрі «Ватра» при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. В одній із вистав зіграв роль Кобзаря. Дуже любив вірші Тараса Шевченка, багато знав напам'ять, цитував, серед улюблених — поема «Кавказ».

Працював в АТ «Розма», торговий агент, організував приватний бізнес. Працював на підприємстві з виготовлення та продажу блоків із пінопласту — в мікрорайоні Чернівців Садгора.

З початком війни приховував від рідних, що збирається на фронт. Потай пройшов медогляд — за станом здоров'я міг і не йти до воєнкомату. Комірник, 534-й окремий інженерно-саперний батальйон, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

14 липня 2015-го під час виконання завдань щодо перевірки надійності мінних укріплень поблизу кордону біля села Сизе підірвались на вибуховому пристрої з розтяжкою та загинули майор Сергій Мелимука, капітан Микола Михайлишин, старший солдат Юрій Бабко, солдат Вадим Ситніков.

Залишились мати, дружина Ірина та донька Наталія 200 р.н.

17 липня 2015-го похований в місті Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 5, місце 19.