Сич Тарас Степанович

Сич Тарас Степанович
Дата та місце народження: 30 березня 1966 р., м. Вінниця
Дата та місце смерті: 13 лютого 2015 (48 років) м. Дебальцеве, Донецька область
Місце поховання: м. Вінниця
Звання: Солдат
Посада: Кухар
Обставини смерті: Загинув 13 лютого 2015 р. під мінометним вогнем під Дебальцеве, коли снаряд розніс кухарський намет.

[ред. | ред. код]

Закінчив вінницьку староміську школу № 11, Вінницький політехнічний університет. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Був закоханий у вірші та книги, обрав професію бібліотекаря — працював завідувачем бібліотеки-філії № 17. Також був представником неформального руху хіпі. Останн роки працював будівельником, у вільний час ремонтував монастир — безкоштовно.

Активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував 3 рази на день — один — для 37-ми чоловік. Після ротації не захотів залишати побратимів та повернувся до частини (незважаючи на вади здоров'я).

Загинув 13 лютого під час мінометного обстрілу терористами біля Дебальцевого — снаряд розніс кухарський намет. Тіло шукали місяць, у березні 2015-го відшукали в Дніпропетровську.

27 березня 2015-го з Тарасом попрощалися у Вінниці, похований на Центральному міському кладовищі, Алея Слави.

Без Тараса лишилися доросла донька та онучка.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 6, місце 22.