Суслик Володимир Михайлович

Суслик Володимир Михайлович
Дата та місце народження: 15 лютого 1980 р., с. Монастирчани, Івано-Франківська область
Дата та місце смерті: 12 лютого 2015 (34 роки) с. Логвинове, Донецька область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Загинув 12 лютого 2015 р. близько 19:00 в районі міста Дебальцеве в результаті танкового обстрілу поблизу села Логвинове. В цьому бою також загинули: бійці батальйону НГУ Донбас: сержант А. Поліщук, солдат Р. Мельничук, солдат А. Камінський, солдат В. Самоленко, сержант В. Панчук, солдат І. Турков та бійці 30 ОМБр: солдат А. Браух, старший солдат М. Сущук, молодший сержант В. Шульга.

Мобілізований на початку серпня 2014-го, командир розвідувального відділення, 79-та окрема аеромобільна бригада. 4 місяці захищав Донецький аеропорт, був одним з останніх, хто полишав летовище.

12 лютого 2015-го увечері загинув під Логвиновим внаслідок танкового обстрілу, вчиненого терористами, в часі боїв за Дебальцеве — надавав першу допомогу пораненому вояку.

Того дня частини ЗСУ здобули штурмом частину Логвинового й розблокували трасу Бахмут — Дебальцеве, у селі залишилися осередки опору, які придушили; частини батальйону «Донбас» зачистили селище і прилеглу ділянку траси. Танкісти у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменше 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади.

Загинув у бою з терористами, тоді також полягли бійці «Донбасу» Андрій Камінський, Роман Мельничук, Володимир Самойленко, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук та 30-ї ОАМБр Андрій Браух, Микола Сущук, Володимир Шульга, 79-ї бригади — Ігор Марквас та Володимир Суслик. У Логвиновому вояки «Донбасу» спільно із ЗСУ ліквідували до 50 одиниць живої сили терористів, полонили 12, знищено ворожий танк, підбито БТР. Просунувшись углиб населеного пункту, «Донбас» потрапив у засідку та, розділившись на дві групи, почав відхід — перша група відходила з полоненими, друга — прикривала. У групі прикриття загинули Анатолій Поліщук-«Кемел», Володимир Панчук-«Араб», Андрій Камінський-«Впевнений», Роман Мельничук-«Санта», Володимир Самойленко-«Вован», було підбито вантажівку. БМП, у якому був Володимир Панчук, потрапила в засідку терористів, вояки зайняли оборону та довго стримували противника, запобігши потраплянню в кільце та нападу на військову колону. Попри перевагу противника в живій силі, група змогла ліквідувати в бою понад 20 терористів.

Без Володимира лишились батьки, сестра, малолітній син.

Похований у селі Монастирчани 20 лютого 2015-го, в останню путь проводили сотні людей. У зв'язку з його загибеллю в Богородчанському районі 14—16 лютого оголошено днями жалоби за загиблим.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 5, місце 26.