Сусло Михайло Миколайович «Слідопит»

Народився в 1991 році у м. Конотоп на Сумщині. Маючи від народження поганий зір, навчався у Конотопській школі-інтернаті № 2. Займався спортом — бігом, спортивним орієнтуванням, паркуром, боксом. Писав віршовані п'єси. Закінчив з «червоним дипломом» Конотопське професійно-технічне училище № 20, де здобув професію повара. Але заявив батькам, що хоче бути військовим.

В армію не брали через зір, однак Михайло не полишав спроби і врешті-решт домігся свого — 14 травня 2012 зарахований на військову службу в розвідроту 1-ї окремої танкової бригади, в/ч А1815, смт Гончарівське, Чернігівська область. За час служби батьки отримали безліч подяк та відзнак від командира частини.

З початком російської збройної агресії проти України з весни 2014 часто бував в Одесі, де допомагав одеським патріотам захищати місто від проросійських сепаратистів, чергував на блокпостах для перекриття можливостей завезення зброї з Придністров'я, займався волонтерством, навчав молодь у таборі, як інструктор.

Член Конотопського осередку Національно-визвольного руху «Правий сектор». На фронт пішов добровольцем, воював у складі батальйонів «Айдар» та «Азов».

Розвідник, рядовий Добровольчого батальйону ОУН. Наприкінці січня 2015 вирушив у зону проведення антитерористичної операції в район Донецька — у селище Піски.

25 березня 2015 року, поблизу селища Піски Ясинуватського району під час розвідки в околицях Донецького аеропорту помітив сліди біля «секрету» та вирішив перевірити — просунувся уперед, але потрапив у засідку. В результаті ворожого обстрілу зазнав поранень — перебита нога осколком ВОГ, два кульових поранення в руку. Витягнути бійця вдалося лише з третьої спроби, в темряві під обстрілами. Вранці 26 березня помер у лікарні від втрати крові внаслідок вибухової травми.

Похований 28 березня на кладовищі м. Конотопа. Залишились батьки Світлана і Микола, старша сестра Ольга та наречена.