Сухенко Максим Володимирович «Трассер»

Сухенко Максим Володимирович
Дата та місце народження: 28 листопада 1981 р., м. Київ
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (32 роки) с. Горбатенко, Донецька область
Місце поховання: м. Київ
Посада: Міліціонер
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором під час обстрілу російськими десантниками у х. Горбатенко. Був тимчасово похований місцевими мешканцями на кладовищі х. Горбатенко разом з бійцями батальйонів: Миротворець Катрич В.С., Набєговим Р.В., Гораєм О.З., Херсон Вовченко О.П., Світязь Шолухою В.Г. 15 вересня 2014 р. тіло Сухенко М.В. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан). 18 вересня 2014 р. тіло Максима було привезено до м. Києва. 21 вересня 2014 р. Максима було поховано в м. Києві.

Був третьою дитиною у батьків, виростав із трьома сестрами. 1998-го закінчив київську ЗОШ № 138. 2000 року почав працювати техніком в Центрі інформатики Міністерства культури і мистецтв України. 2003-го одружився.

Протягом лютого-червня 2014-го займався волонтерством, з сестрою Марією займався розробкою й пошиттям військової амуніції.

В часі війни — доброволець, старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».

29 серпня 2014 року виходив разом з українськими військами з Іловайського оточення. У «зеленому коридорі» в районі хутора Горбатенко дістав поранення обох ніг при обстрілі російськими десантниками. Його перенесли до хати, де вже були всі поранені бійці. Помер від втрати крові.

Тимчасово був похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів «Миротворець» Катричем В'ячеславом, Олексієм Гораєм, Романом Набєговим, «Херсон» Олексієм Вовченком, «Світязь» Віктором Шолухою.

15 вересня тіло Максима Сухенка було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). 18 вересня тіло було привезено до Києва.

Похований 21 вересня в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Вдома залишились дружина та дві доньки — Марія 2004 р.н й Олена 2006 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 10, місце 30.