Стулов Олексій Валерійович «Гвоздь»

Стулов Олексій Валерійович
Дата та місце народження: 1 січня 1991 р., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 5 вересня 2014 (23 роки) с. Цвітні Піски, Луганська область
Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Звання: Солдат
Посада: Снайпер
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»
Обставини смерті: Загинув 5 вересня 2014 р. близько 14.30 в бою з російськими диверсантами на перехресті дороги Н-21 біля Луганського гольфклубу в районі с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Разом з Олексієм загинули старший сержант О. Скиба, старший сержант В. Кумецький, старший солдат В. Шалатовський, солдат А. Юркевич, солдат О. Вишневський, солдат А. Атаманчук, солдат А. Богуш, солдат Ф. Коломієць, солдат Ю. Король, солдат Н. Якубовський, солдат С. Пархоменко, солдат Д. Рожков, солдат О. Білоус, солдат С. Грибков, солдат В. Сльота, солдат В. Якимчук.

Закінчив Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей. Протягом 2009—2011 років працював на шахті «Жовтневий» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». З початком російсько-української війни пішов добровольцем на фронт, снайпер 2-го відділення 1-го взводу, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Гвоздь».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Після проведення експертизи ДНК 10 липня 2015 року воїна перепоховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу, у місті оголошено жалобу.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 9, місце 9.