Стрюков Владислав Геннадійович «Стаф»

Стрюков Владислав Геннадійович
Дата та місце народження: 23 жовтня 1980 р., м. Донецьк
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (33 роки) с. Червоносільське, Донецька область
Місце поховання: смт Коцюбинське, Ірпінська міська рада, Київська область
Звання: Солдат резерву
Посада: Командир відділення
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»
Обставини смерті: Ранком 29 серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону Донбас по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в'їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з Рухою, ВДВ, Контрою, Кавказом, СВД, Русом та Лисим. 3 вересня тіло Стафа разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 07.09.2014 р.

Народився 1980 року в місті Донецьк. У Коцюбинському закінчив ЗШ № 18, захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці. Здобув вищу освіту; працював на керівній посаді в мережі магазинів «АРГО».

В часі війн — доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Коли йшов: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».

І на війні займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».

Вдома лишилися дружина й донька Іванна. Похований у Коцюбинському Київської області.

На пошанування Владислава Стрюкова в Коцюбинському встановлена пропам'ятна дошка.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 9, місце 15.