Стефанович Віктор Володимирович «Вік»

Стефанович Віктор Володимирович
Дата та місце народження: 10 травня 1987 р., м. Тернопіль
Дата та місце смерті: 15 червня 2015 (28 років) с. Широкине, Донецька область
Місце поховання: м. Тернопіль
Обставини смерті: Загинув 15 червня 2015 р. у районі села Широкине (Донецька область). Сімейний стан: Залишились батьки та молодший брат.

[ред. | ред. код]

Жив у Тернополі на масиві «Дружба». Навчався у школі № 9. Після школи — в Технічному коледжі ТНТУ. Працював у будівельному супермаркеті та їздив на заробітки за кордон.

На фронті — від грудня 2014 року. Пройшов півторамісячне навчання у вишкільному центрі в Десні. Уже наприкінці січня потрапив у бойовий підрозділ 8-ї окремої роти, за цей час лише раз був у відпустці. Він завжди рвався у бій, не терпів несправедливості та дуже переживав за долю України. Коли почалися революційні події на Майдані, він брав активну участь у Революція гідності. Не зміг залишитися байдужим і до подій, які розгорнулися на Сході країни.

Завжди вирізнявся мужністю, патріотизмом та жагою до життя.

Загинув 15 червня 2015 року в результаті осколкового поранення сонної артерії в районі с. Широкиного (Донецька область).

Панахида в Архікатедральному соборі УГКЦ і поховання, які очолив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор, відбулися 20 червня, поховали Героя на Микулинецькому кладовищі.

Залишилися батьки та молодший брат.

[ред. | ред. код] 12.07.2015 — нагороджений орденом «Честь і Слава»; Нагороджений медаллю «За службу Україні»; 25.03.2018 — нагороджений відзнакою ДУК «Правий сектор» «Бойовий хрест корпусу» (посмертно); В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 1, місце 21.