Стасюк Олег Степанович

Стасюк Олег Степанович
Дата та місце народження: 7 грудня 1968 р., м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 24 листопада 2014 (45 років) Помер від поранень
Місце поховання: смт Балабине, Запорізький район, Запорізька область
Звання: Солдат
Посада: Оператор
Підрозділ: 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада)
Обставини смерті: 23 листопада 2014 р. група бійців поїхала зустрічати волонтерів та потрапила під артобстріл на мосту під Дебальцеве, Олег був важко поранений. Воїна доправили до лікарні Артемівська, але він помер 24 листопада 2014 р.

У школі займався боксом, гирьовим спортом, класичною боротьбою. Протягом 1986—1988 років проходив строкову службу в РА, старший сержант.

1994 року закінчив Запорізький машинобудівний інститут (факультет автомобіле- й тракторобудування). 1997 року переїхав з родиною на проживання в село Балабине.

Працював у ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ імені академіка О. Г. Івченка» у лабораторії авіадвигунів при інженерному складі.

Активіст НРУ. Брав участь у Євромайдані.

З лютого 2014 року добивався запису у військкоматі, займалися відновленням Кіровоградської військової частини. З серпня 2014-го — стрілець відділення охорони, 42-й батальйон територіальної оборони «Рух Опору». Зумів вийти з Іловайського котла. Згодом частина перебувала в Дебальцевому.

23 листопада важкопоранений — потрапив під обстріл на мосту в складі колони, що висувалася на передову, перший БТР горів. У другому перебував і Стасюк, оминути не встигли, потрапили під розрив снаряда. 24-го помер у лікарні Артемівська. Без Олега лишилися дружина Ольга, доньки Катерина та Ганна.

Похований в Балабиному.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 7.