Старченко Павло Олександрович

Народився в Старому Осколі, згодом родина переїхала до Чернігова. Навчався в чернігівській ЗОШ № 2, згодом у ЗОШ № 27. 1991 року помер батько, Павло став у родині за головного. Під час навчання у старших класах закінчив курси екскурсоводів, також відвідував «Клуб юних космонавтів» — при Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

1995 року вступив до Харківського авіаційного інституту, однак через травму залишив навчання на останньому курсі. Від 2000 року працював на будівельних майданчиках у Києві. Неодноразово бував за кордоном, також подорожував Європою автостопом. 2008 року вступив до Міжрегіональної Академії управління персоналом — факультет політології міжнародних відносин, який закінчив з відзнакою 2013 року. Навчання поєднував з працею каменяра.

Мав власні погляди щодо поліпшення економічного та політичного становища у державі, їх викладав у періодичних виданнях, зокрема в газеті «Україна молода».

Був активним учасником Помаранчевого майдану та Євромайдану.

Доброволець, мобілізований весною 2014 року, старший стрілець 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».

Загинув 29 січня 2015 року під час відбиття танкової атаки противника на блокпосту 1301 (позиція «Вовк») в районі м. Вуглегірськ Донецької області. Разом з Павлом загинули солдат Олександр Бригинець та солдат Андрій Лебедєв.

Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих захисників, тіла яких вивезли з місця боїв до Дніпропетровська.

9 квітня 2015-го Павла поховали у Чернігові на кладовищі Яцево.

Одружений не був, лишилася мама та сестра.