Сорока Юрій Васильович

Сорока Юрій Васильович
Дата та місце народження: 4 листопада 1974 р., с. Гмирянка, Чернігівська область
Дата та місце смерті: 11 червня 2017 (42 роки) с. Павлопіль, Донецька область
Місце поховання: с. Гмирянка, Чернігівська область
Посада: Водій
Обставини смерті: Загинув 11 червня 2017 р. близько 16.30 внаслідок обстрілу з ПТРК УРАЛ-4320 в районі с. Павлопіль, Волноваський район, Донецької області. Разом з Юрієм загинув старший сержант Є. Яловець.

1981 — закінчив кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва, дипломна робота  — «Фільм О.Довженка „Земля“. 1980 — спів-автор сценарію (разом з В.Семанівим), короткометражного фільму „Злодій“, що отримав приз за найкращу екранізацію на кінофестивалі „Амірані-80“ /Грузія/. 23 жовтня 1988 року зустрічався з Сергієм Параджановим і записав з ним інтерв'ю, „Параджанов сидить у тюрмі“, Або Рух в кіно по-більшовицькому».(«Новини кіноекрана» № 5 (371), травень, 1992 с.4-6). 1991—1993 — викладач теорії кінодраматургії та сценарної майстерності у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, автор власної програми курсу кінодраматургії з елементами риторики, в якому фільм розглядався як висловлювання. 1993 — входив до команди міністра культури Івана Дзюби. Разом з Леонідом Череватенком намагався зберегти і реформувати вищий центральний орган управління кінематографією. Один з організаторів Державної премії ім. О. Довженка та Національного центру Олександра Довженка. 1993—1994 — головний спеціаліст відділу формування кінопрограм департаменту кінематографії Міністерства культури України, куратор УЕМТО «Дебют» к/с ім. О.Довженка. 1994—1995 — начальник відділу інформації, реклами і пропаганди фільмів департаменту кінематографії Міністерства культури України. 1996 — закінчив Академію державного управління при Президентові України (спеціалізація  — право), Тема магістерської роботи «Правове регулювання у сфері кінематографії» Стажувався у Великій Британії з питань взаємодії між урядом і мистецтвами, зокрема на всіх рівнях структури кінематографії Сполученого Королівства. 1997 — оповідання «Самогубство» увійшло до збірки «Опудало»,  — антології української прозової сатири, гумору, іронії 80  — 90-х років ХХ ст. 1996—1998 — головний спеціаліст Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, організатор (разом з В.Кравченко) першого в Україні загальнонаціонального спеціалізованого видання журналу «Місцеве самоврядування», редактор відділу. 1998—1999 — головний спеціаліст відділу міжнародних зв'язків Державного комітету інформаційної політики України, опікувався питаннями євроатлантичної інтеграції: зв'язками з ЄС, Радою Європи, експерт Робочої групи зі співпраці з НАТО. 1999—2000 — начальник відділу регіональних засобів масової інформації Державного комітету інформаційної політики України. 2000—2001 — перший експерт номінації кіносценаріїв Всеукраїнського конкурсу романів, п'єс та кіносценаріїв «Коронація слова». 2006—2008 — начальник відділу драматургії, головний редактор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. 2008 — звільнений з кіностудії ім. Довженка за спробу реалізувати кінопроєкт про Тараса Шевченка та послідовну українську редакторську політику. 2008 — сценарій Ю.Сороки «Біла скеля» (Сцени з життя Тараса Шевченка) відзначений дипломом Лауреата конкурсу «Коронація слова» в номінації «Кіносценарії». 2011—2012 — відповідальний секретар Фундації ім. О.Ольжича. 2011 — автор п'єси та сценарію «Зустрінемось у Києві! (Келих Теліги)». 2015 року отримав спеціальну відзнака від засновника книжкового Арсеналу, директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної на конкурсі «Коронація слова» за сценарій до стрічки Таємниця фільму «Арсенал» 2016—2018 — головний редактор журналу «Українська культура».

Автор інноваційного словника «Структурний словник сполучень української мови».

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 8, місце 36.