Снітко Андрій Володимирович «Хома»

Снітко Андрій Володимирович
Дата та місце народження: 25 січня 1996 р., с. Гораймівка, Волинська область
Дата та місце смерті: 20 серпня 2014 (18 років) м. Іловайськ, Донецька область
Місце поховання: смт Маневичі, Маневицький район, Волинська область
Звання: Рядовий міліції
Посада: Міліціонер
Підрозділ: Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Азов»
Обставини смерті: Загинув 20 серпня 2014 р. від розриву гранати в бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Групу бійців, в якій перебував Андрій, вороги закидали гранатами, перша з яких впала недалеко від Андрія. Не роздумуючи, він накрив її своїм тілом, але товаришів — врятував. Разом з Андрієм загинув молодший сержант міліції О. Аксьоненко.

Андрій Снітко народився 25 січня 1996 року в селі Гораймівка Маневицького району. Його самотужки виховувала мама і померла, коли Андрійкові було 11. Хлопчика забрала у свою сім'ю жінка з Маневичів Раїса Халик.

Здобувати освіту почав у Гораймівській школі; після 5 класу перевівся до Маневицької школи № 1, яку закінчив у 2007 р. У 2013 р. вступив до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в Інститут фізичної культури і здоров'я. Але провчитися повноцінно вдалося лише кілька місяців.

Зиму 2013—2014 років провів на Майдані в Києві, разом з одногрупником Сергієм Денисюком брав активну участь у Революції гідності. Із початком російсько-української війни ходив у військкомати з проханням його мобілізувати, але діставав відмову, оскільки йому на той час щойно виповнилося 18 років.

У травні 2014 року вступив до батальйону «Азов» у Києві, обрав позивний Хома. Брав участь у визволенні Маріуполя.

Учасник боїв за Іловайськ. 20 серпня 2014 року він на чолі трійки бійців потрапив у засідку під час зачистки будинку. У бік бійців кинули гранату, яку він накрив своїм тілом. Помер, врятувавши від смерті двох інших бійців. Тоді ж поліг молодший сержант Аксененко Олег Олександрович.

23 серпня в Луцькому кафедральному Свято-Троїцькому соборі відбувся заупокійний молебень за 18-річним Андрієм Снітком. Згодом труну з останками Андрія доправили в Маневичі, де він жив останні роки. Його могила — на видному місці при вході на кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 4.