Славіцький Олег Вікторович

Славіцький Олег Вікторович
Дата та місце народження: 9 серпня 1975 р., с. Миньківці, Сквирський район, Київська область
Дата та місце смерті: 13 травня 2014 (38 років) с. Октябрське, Донецька область
Місце поховання: с. Зоряне, Житомирська область
Звання: Сержант
Посада: Стрілець-номер обслуги
Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада
Обставини смерті: На околиці села Октябрське (Слов'янський район), що за 20 км від Краматорська, під час руху колона десантників, яка супроводжувала розрахунки 82-мм мінометів та продовольство на блок-пости, 13 травня 2014 р. близько 12:30 була обстріляна терористами зі заздалегідь підготовлених позицій з підствольних гранатометів та щільним прицільним вогнем зі стрілецької зброї. Внаслідок годинного бою разом з Олександром загинули майор Заброцький В. Й., капітан Дульчик В. Г., сержант Рудий В. В., старший солдат Якимов О. В. та молодший сержант Хрущ С. Ю., ще 8 отримали поранення різного ступеня важкості.

Олег Славіцький народився в селі Миньківці на Київщині. Навчався в Малолисовецькій восьмирічній школі. Після одруження разом з сім'єю оселився на Житомирщині в селі Зоряне Ружинського району. Тривалий час працював у будівельній бригаді СФГ ім. Мічуріна.

З початком російської збройної агресії проти України призваний за мобілізацію. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Стрілець — номер обслуги аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (м. Житомир).

Загинув у бою з російськими терористами 13 травня 2014 року під час виконання бойового завдання.

О 12:30 на мосту біля дамби на околиці села Маячка (на той час — Октябрське) Слов'янського району, що за 20 км від Краматорська, під час супроводження на блок-пости розрахунків 82-мм мінометів та продовольства військова колона була обстріляна терористами з гранатометів та стрілецької зброї. Першим ударом було підбито головний БТР-80, який вже заїхав на міст. Терористи поцілили з РПГ у двигун другого БТРа, один з автомобілів ГАЗ-66 повністю згорів. В бою при відбитті нападу загинуло 5 десантників — капітан Вадим Заброцький, старший лейтенант Віталій Дульчик, молодший сержант Віталій Рудий, молодший сержант Сергій Хрущ, старший солдат Олександр Якимов. Сержант Олег Славіцький у бою дістав тяжке поранення, помер в гелікоптері під час медичної евакуації до Харкова, ще 8 бійців поранені та контужені (серед них — капітан Володимир Бехтер, знаходився у другому БТРі з кінця колони, старший солдат Денис Білявський, молодший сержант Тарас Ткаліч). Бій тривав протягом години. Після «зачистки» території на місці засідки виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів РПГ-18 «Муха», РПГ-26 «Аглень» та гільзи від снайперських гвинтівок. Переміщувалися бойовики кількома мікроавтобусами та легковими авто.

Кілька терористів під час бою також зазнали поранень, про що свідчать сліди крові та рештки бронежилетів. За даними Міноборони України, нападники втратили щонайменше 5 бійців: один загинув, 4 важко поранені та перебувають у першій міській лікарні у Слов'янську.

17 травня Олега поховали на цвинтарі села Зоряне. Залишились дружина та двоє дітей — 7 і 15 років.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 2.