Сєнчев Сергій Олексійович

Сєнчев Сергій Олексійович
Дата та місце народження: 8 липня 1973 р., м. Донецьк
Дата та місце смерті: 4 серпня 2014 (41 рік) висота Савур-Могила
Місце поховання: м. Кіровоград
Посада: Заступник командира полку з виховної роботи
Обставини смерті: 4 серпня 2014 р. дістав тяжкі кульові та осколкові поранення, коли евакуював пораненого товариша з палаючого бронетранспортера під час бою за висоту Савур-Могила, за 30 хвилин помер під час евакуації вертольотом до госпіталя.

Сергій Сєнчев народився 8 липня 1973 року у Донецьку в сім'ї військовослужбовця. Батько, Олексій Олексійович, закінчив військову службу у званні майора.

Освіту здобував у школах та військовому суворівському училищі Свердловської області (у зв'язку з переведенням батька до нового місця служби). 1990 року закінчив Свердловське суворовське училище; 1994-го з відзнакою — Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, спеціальність — психологія. Того часу його батько вийшов у відставку і переїхав з дружиною в село Іванівку Кіровоградського району; там він влаштувався на роботу в сільраді.

1994 року прибув для подальшого проходження служби у Кіровоград, 9-та окрема бригада спеціального призначення (в/ч А0759), де відтоді постійно проживав із своєю сім'єю. Того ж року побрався із нареченою Сніжаною.

Від 2012 року — заступник командира полку з виховної роботи, 3-й окремий полк спеціального призначення.

7 квітня 2014-го частину підняли по тривозі й потім доправили на охорону Донецького аеропорту. У складі зведеного підрозділу 4 серпня 2014 року він виконував бойове завдання з виявлення бойових позицій сепаратистів і, рятуючи кулеметника, зазнав важких кульових та осколкових поранень у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-могила. Сєнчеву зроблено операцію в польовому шпиталі, помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у місті Дніпрі.

Вдома залишилися батько, брат, дружина Сніжана та двоє дітей шкільного віку — донька Євгенія і син Іван.

Похований на Рівненському кладовищі Кропивницького.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 4, місце 21.