Шишак Валерій Казімірович «Поляк»

Шишак Валерій Казімірович
Дата та місце народження: 12 грудня 1960 р., с. Плахо-Петрівка, Білокуракинський район, Луганська область
Дата та місце смерті: 28 червня 2018 (57 років) смт Південне, Донецька область
Посада: Командир взводу
Обставини смерті: Загинув вранці 28 червня 2018 р. при відбитті атаки ворожої ДРГ на позиції ЗСУ поблизу нещодавного звільненого смт Південне (неподалік окупованої Горлівки): був смертельно поранений кулею ворожого снайпера під час спроби витягнути з зони обстрілу пораненого бійця Андрія Волоса, який, не отримавши медичної допомоги, також помер.

Народився 1960 року в селі Плахо-Петрівка на Луганщині. Закінчив середню школу.

Проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та України, брав участь у кількох збройних конфліктах, зокрема, у війні в Афганістані.

Мешкав у місті Сєвєродонецьк. В 2000-х керував Приватним підприємством «Сістем Бест Секьюріті» у Лисичанську. Тривалий час працював адміністратором в ресторані, згодом — у кредитній спілці. Вийшов на пенсію.

Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році вступив на службу в батальйон МВС «Луганськ-1». 16 березня 2016 року підписав контракт на військову службу в Збройних силах України, пройшов офіцерські курси. Воював біля Станиці Луганської, Кримського, Попасної, в районі Торецька — Горлівки.

Молодший лейтенант, командир 1-го взводу 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів.

28 червня 2018 року о 8:30 противник відкрив вогонь з мінометів, АГС та великокаліберних кулеметів по смт Південне, на північний схід від окупованої Горлівки. Командир роти Королівської бригади Олег Лотоцький, підрозділ якого боронив цей населений пункт, швидко оцінив ситуацію та організував бій. Під прикриттям вогню впритул до містечка наблизилась диверсійно-розвідувальна група бойовиків. Резервна група 24 ОМБр, під керівництвом молодшого лейтенанта Шишака вступила у бій, в ході якого він дістав смертельне поранення кулею снайпера. Намагаючись евакуювати пораненого командира кульове поранення дістав старший солдат Андрій Волос, який помер дорогою до шпиталю.

Похований 1 липня на кладовищі Сєвєродонецька.

Залишилися дружина та дорослі діти, — син і донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 3, місце 33.