Широков Андрій Вікторович «Сім'янин»

Широков Андрій Вікторович
Дата та місце народження: 12 квітня 1970 р., м. Димитров, Донецька область
Дата та місце смерті: 18 грудня 2016 (46 років) с. Калинівка, Донецька область
Місце поховання: с. Ясне, Синельниківський район, Дніпропетровська область
Звання: Солдат
Посада: Снайпер
Підрозділ: 54-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 18 грудня 2016 р. на Світлодарській дузі в Донецькій області під час артилерійського обстрілу. Починаючи з 5:50, в районі Світлодарської дуги, після тривалої артилерійської підготовки із застосуванням мінометів та ствольної артилерії, російсько-окупаційні війська намагалися вибити передові підрозділи сил АТО із займаних позицій та здійснити обхідний маневр в напрямку смт Луганське. Відбиваючи атаки противника, українські воїни здійснили контратаку і зайняли дві нові позиції поблизу окупованого села Калинівка. Андрій зник безвісті, він виходив на завдання один, тому свідків його загибелі немає. Ввечері 22 грудня вдалося витягти тіло воїна з поля бою за 200 м від позицій противника. За повідомленням групи Вовки Подолянина, він загинув від двох кульових поранень зі снайперської гвинтівки у перші години бою. Разом з Андрієм загинули солдат Р. Радівілов, солдат Д. Клименко, лейтенант М. Яровий, солдат А. Байбуз, молодший сержант С. Степаненко, молодший сержант В. Андрешків та солдат В. Панасенко.

Народився 12 квітня 1970 року у місті Димитров Донецької області. Родина переїхала до міста Дніпро (Дніпропетровськ), де Андрій отримав освіту і працював.

З початком агресії на сході України, Андрій Широков звернувся до Новокадацького військомату м. Дніпро з намірами іти боронити нашу державу. Але, його не взяли, оскільки не знайшли в базі даних, де він проходив військову службу і яку спеціальність та звання має (за часів СРСР Андрій Широков проходив строкову службу в Німеччині, підрозділ - розвідка). Потім, Андрій звернувся до Дніпро-1. Але також отримав відмову. Думка про те, що Україна потребує його не давали йому спокою і він вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор».

Пройшов підготовку на базі «Десна». Отримав псевдо – Сім’янин (оскільки мав на той час родину та 6 дітей). По закінченню військової підготовки, Андрій був направлений у с. Піски і в складі 1 окремої штурмової роти 5 батальйону ДУК ПС зайшов у Донецький аеропорт у жовтні 2014 року, під командуванням Подолянина. Вдруге в Донецький аеропорт Андрій зайшов у листопаді 2014 року, був поранений, тому, на початку зими 2014 року повернувся додому на лікування. Навесні 2015 року він знов повернувся до побратимів.

Влітку 2015 року Андрій Широков був поранений вдруге. Група вийшла на огляд позицій і натрапили на міну. Гелікоптером він був доставлений до лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Але, не дочекавшись повного одужання повернувся до побратимів на позиції в шахту Бутівка.

Влітку 2016 року частина 1 окремої штурмової роти ДУК ПС Вовки Подолянина ввійшла до складу 54-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Все літо та осінь вони облаштовували позиці: Голка, Бутон, Олені які вважаються «нульовкою» на Світлодарській дузі.

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Андрієм загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишились дружина та шестеро дітей (дві доньки, двоє усиновлених синів і двоє рідних синів).

Похований у с. Ясне, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 2, місце 20.