Шолуха Віктор Григорович «Шериф»

Шолуха Віктор Григорович
Дата та місце народження: 29 серпня 1974 р., смт Локачі, Волинська область
Дата та місце смерті: 29 серпня 2014 (40 років) с. Горбатенко, Донецька область
Місце поховання: смт Локачі, Волинська область
Звання: Сержант міліції
Посада: Міліціонер
Підрозділ: Рота патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь»
Обставини смерті: Загинув 29-го серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором під час обстрілу російськими десантниками у х. Горбатенко. Був тимчасово похований місцевими мешканцями на кладовищі х. Горбатенко разом з бійцями батальйонів: Миротворець Катрич В.С., Набєговим Р.В., Сухенко М.В., Гораєм О.З., Херсон Вовченко О.П.. 15-го вересня 2014 р. тіло Шолухи В. Г. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан).

Народився 1974 року в Локачі (Волинська область). Закінчив Локачинську філію Оваднівського професійного ліцею, тракторист-машиніст та слюсар-ремонтник.

У часі війни — водій роти «Світязь».

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором», який обстріляли російські десантники біля села Горбатенко. Лобове скло автобуса було прошите автоматною чергою, задня частина пошкоджена з ПТУРа.

Тимчасово був похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів: «Миротворець» Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко, Олексій Горай; «Херсон» — Олексій Вовченко. 15 вересня 2014-го тіло Олексія Горая ексгумували та привезли до Запоріжжя пошуковці Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).

27 грудня 2014 року похований в селищі Локачі.

Без Віктора лишилися брат Сергій, дружина Олена і пасинок Міцкевич Богдан.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 2, місце 9.