Шевчук Борис Іванович «Електрик»

Шевчук Борис Іванович
Дата та місце народження: 3 січня 1963 р., с. Куражин, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 26 серпня 2014 (51 рік) смт Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область
Місце поховання: смт Нова Ушиця, Хмельницька область
Звання: Солдат
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»
Обставини смерті: Зник безвісті 26 серпня 2014 р. коли ризикуючи життям, разом з солдат Білітюк Василь Васильович, cолдат Кононко Сергій Олександрович, солдат Лучинський Іван Володимирович віз пораненого пораненого Василя Пелиша на автомобілі УАЗ до найближчого медичного пункту та потрапив під артобстріл на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате під Луганськом. Поранений Василь був захоплений у полон, після звільнення розповів про цей бій. До 23 грудня 2014 р. Борис Шевчук вважався зниклим безвісті, його тіло було ідентифіковано завдяки ДНК-експертизі. Похований 25 лютого 2015 р. на кладовищі у Новій Ушиці.

Народився 1963 року в селі Куражин (Новоушицький район, Хмельницька область). Закінчив Новоушицьку ЗОШ № 1, професійно-технічне училище. Працював на різних посадах — на Новоушицькому консервному заводі та інших підприємствах. Був активним учасником Революції Гідності. Доброволець, солдат, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Електрик».

26 серпня 2014-го Борис з айдарівцями їхав в УАЗі, яким Василь Пелиш вивозив важко пораненого в живіт побратима до найближчої лікарні у Хрящуватому. По дорозі на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка. Усі, окрім Василя, хто був в УАЗі — Борис, сержант Іван Лучинський та солдати Василь Білітюк і Сергій Кононко, загинули від вибуху.

Перебував у списках зниклих безвісти. 23 грудня 2014 року терористи передали українській стороні тіла 8 загиблих вояків. Упізнаний за експертизою ДНК.

24 лютого 2015-го похований в Новій Ушиці.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 2, місце 22.