Шевченко Володимир Олексійович «Шева»

Шевченко Володимир Олексійович
Дата та місце народження: 15 жовтня 1972 р., м. Кам'янське, Дніпропетровська область
Посада: Головний сержант
Обставини смерті: 24 серпня 2014 року перебував на блокпосту 39-го БтРО у с. Новодвірське, неподалік від Іловайська. Загинув на блокпосту під час наступу російських військ та загонів сепаратистів увечорі 24 серпня 2014 р. разом з В. Яровий та Ю. Сагайдак.

Народився 1972 року в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ).

Під час російсько-української війни, на початку бойових дій на Сході України, став на захист Батьківщини в складі охоронної роти 39-го батальйону територіальної оборони «Дніпро-2». В ході боїв за Іловайськ виконував завдання на Донеччині, на блокпосту № 4 (3904), поблизу села Новодвірське, в районі міста Моспине — смт Новий Світ.

23 серпня 2014 підрозділу стало відомо, що в їхньому напрямі з Росії рухається моторизована колона, проте бійці отримали наказ окопатися. 24 серпня загинув у бою на блокпосту під час наступу російських збройних формувань. Тоді ж полягли Юрій Сагайдак та Володимир Яровий.

«Блокпост наш був розбитий через деякий час. Інформації нуль, зв'язок заглушений, зі штабом зв'язку немає, незрозуміло — бій іде з усіх боків — праворуч, ліворуч. Єдине, що бою не було позаду. Бо там горіло Старобешеве. Стрілянина йшла з самоходок, з чого завгодно», — згадує побратим Анатолій Скочко.

Був похований неподалік від блокпосту разом із Юрієм Сагайдаком і Володимиром Яровим. Їх тіла знайшли і переправили до Дніпропетровська українські волонтери місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан») 11 червня 2015 року. Разом з тим, у ЗМІ повідомлялось, що Володимир Шевченко та Володимир Яровий потрапили у полон, перший час виходили на зв'язок і розповідали про свій полон, потім зв'язок обірвався. Тіла вбитих бійців були без голів і в зимовому одязі. Ідентифікований за експертизою ДНК у серпні 2015. Остаточно особа загиблого підтверджена на початку 2018 року, — він був похований на Краснопільському цвинтарі.

23 травня 2018 перепохований на Романківському кладовищі Кам'янського.

Залишились дружина Шевченко Наталія Михайлівна та троє синів.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 8.