Шевченко Тарас Ярославович

Змалечку захоплювався футболом, на початку 2000-х років грав за франківську команду «Тепловик».

По закінченні 17-ї школи вступив до Івано-Франківського ВПУ № 13. Певний час працював інструктором з лижного спорту в Буковелі, потім виконувати ремонти. Був одружений і мав двох дітей.

На час отримання повістки з військкомату, Тарас працював в Одесі. Повернувшись додому, сам пішов до військкомату і 2 лютого 2015 року поїхав на полігон. Був зарахований на посаду механіка-водія БМП у 72-гу окрему механізовану бригаду, яка тримала оборону на півдні Донеччини.

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Гранітне від підриву на розтяжці та втрати крові. Важко пораненим проповз із автоматом ще метрів сто. Тіло евакуювали через добу.

По смерті залишилися мати, двоє братів, дружина, син і дочка.

Похований в Івано-Франківську, в урочищі Дем'янів лаз.