Шевченко Олексій Володимирович

Шевченко Олексій Володимирович
Дата та місце народження: 12 лютого 1988 р., с. Левків, Житомирська область
Дата та місце смерті: 19 червня 2014 (26 років) м. Красний Лиман, Донецька область
Місце поховання: с. Левків, Житомирська область
Посада: Розвідник-кулеметник
Обставини смерті: Загинув 19 червня 2014 р. у бою під Красним Лиманом. Разом з Олексієм загинули капітан О. Крементар, молодший сержант В. Мосьпан (25 ОПДБр), старший сержант М. Коваль (25 ОПДБр), солдат А. Литвиненко (25 ОПДБр), капітан А. Клочко (25 ОПДБр), прапорщик М. Люшенко (25 ОПДБр), старший прапорщик Ю. Голополосов (25 ОПДБр) та лейтенант В. Кравчук (НГУ).

Народився 1988 року в селі Левків Житомирського району Житомирської області. 2004 року закінчив загальноосвітню школу села Левків. У шкільні роки брав участь у предметних олімпіадах, був лісничим шкільного лісництва. Здобув фах «Молодший спеціаліст — юрист» у Житомирському національному агроекологічному університеті. З дитинства прагнув бути військовиком, але на контрактну службу його не взяли за станом здоров'я. 2007 року був призваний на строкову військову службу.

Після армії служив у спеціальному підрозділі судової міліції «Грифон» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Закінчив школу міліції. Заочно навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (Харків), яку закінчив 2011 року. Займався спортом, їздив від спецпідрозділу на змагання всеукраїнського рівня, грав у футбольній команді «Енергія» с. Гадзинка, неодноразово ставав призером обласних змагань з армреслінгу серед представників силових структур. Разом із братом організував тренажерний зал і безплатно тренував молодь. Зібрав сільську команду Левкова з волейболу, яка теж брала участь у змаганнях, серед яких — на краще спортивне село України.

У листопаді 2013, під час Революції Гідності, підрозділ Олексія дістав наказ про направлення для участі в силовому розгоні мирної демонстрації в Києві. Олексій відмовився брати участь у цій операції, і в грудні подав рапорт про звільнення.

У лютому 2014 вступив на військову службу за контрактом, — розвідник-кулеметник розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

З березня 2014 року служив у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, з квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків у районі смт Ямпіль та визволення населених пунктів. З Лиману вирушили десантники 25-ї аеромобільної бригади і розвідники 95-ї аеромобільної бригади, які мали завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити й утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Загинув начштабу дивізіону 25-ї бригади Андрій Клочко і ще п'ятеро десантників з 25-ї. У підбитому з гранатомета БТРі загинув командир розвідгрупи 95-ї бригади капітан Олексій Крементар. Загинув у бою старший солдат Олексій Шевченко, його тіло знайшли 20 червня. На допомогу вилетіла пара Су-25. Спільними зусиллями блокпост був взятий.

Визволення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ.

Див. також: Бої за Красний Лиман

23 червня похований на кладовищі рідного села Левків Житомирського району.

Залишились батьки Валентина Леонідівна та Володимир Дмитрович і молодший брат Ярослав.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 6, місце 15.