Шевченко Григорій Іванович

Шевченко Григорій Іванович
Дата та місце народження: 6 червня 1984 р., с. Богданівка, Семенівський район, Полтавська область
Дата та місце смерті: 16 березня 2020 (35 років) с. Новоселівка Друга, Донецька область
Місце поховання: с. Богданівка, Семенівський район, Полтавська область
Звання: Солдат
Посада: Оператор
Підрозділ: 54-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Трагічно загинув 16 березня 2020 р. в районі с. Новоселівка Друга, Ясинуватський район, Донецька область.

Влітку 1802 року одружився з моринською дівчиною Катериною Якимівною Бойко.

Подружжя мешкало в провулку Могильних у селі Керилівка Звенигородського повіту Київської губернії, у хаті батька Григорія — Івана Шевченка.

Тут народилися:

Катерина (8 (20) листопада 1804 — близько 1848); Параска (1805—1807); Марія (1807—1810).

У 1810 році переселилося до села Моринці Звенигородського повіту. У цьому селі жив батько Катерини — Яким Бойко, але родина Шевченків оселилася не в тестя, а окремо, у дворі кріпака Колесника (по вуличному — Копій), садиба якого пустувала, бо самого господаря за непослух панові заслано до Сибіру.

Тут народилися діти:

Микита (16 (28) травня 1811 — † бл. 1870); Єфимія (1813—1815). Тарас (25 лютого (9 березня) 1814 — † 26 лютого (10 березня) 1861).

Наприкінці 1815 родина Григорія Шевченка повернулася до Керелівки в хату Івана Шевченка, потім — у хату, куплену в П. Тетерюка; з 1817 родину записано в книгах кирилівської церкви. 1822 року віддав Тараса Шевченка у навчання до дяка Павла Рубана.

Хата Григорія Шевченка в Керелівці. Малюнок 1843 р.

Тут народилися діти:

Ярина 12 (24) травня 1816 — † 1865); Марія (26 січня (7 лютого) 1819 — † 1846); Йосип (8 (20) березня 1821 — † бл. 1878). Могила Григорія Шевченка в селі Шевченковому, колишній Керелівці. Нині на території Шевченківського коледжу

20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла дружина Катерина.

7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Бойко-Терещенко (двоюрідною сестрою Катерини), у якої вже було троє дітей.

Від другого шлюбу народилась сестра:

Марія (23 серпня (4 вересня) 1824 — † 1825).

Чумакував, а також возив панську пшеницю до Одеси, Києва та інших міст. У мандрівки брав із собою Тараса. Про одну з таких подорожей Шевченко згадав у повісті «Наймичка».

Пізньої осені 1824 року в непогоду він застудився в дорозі, занедужав. Коли його привезли до Керелівки, геть зліг.

Перед смертю батько залишив відоме передбачення: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе». Господарювання в домі доручив старшому синові Микиті.