Шатурський Валерій Георгійович «Череп»

Шатурський Валерій Георгійович
Дата та місце народження: 20 січня 1974 р., с. Лісогірка, Городоцький район, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 12 вересня 2019 (45 років) Бахмутський район
Місце поховання: м. Маріуполь, Донецька область
Посада: Командир відділення
Обставини смерті: Загинув 12 вересня 2019 р. під час виконання бойового завдання у снайперській парі внаслідок смертельного кульового поранення на позиціях в районі т.зв. Світлодарської дуги.

Народився 1974 року в селі Лісогірка Городоцького району Хмельницької області. 1979-го разом із матір'ю переїхав до села Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області. Закінчив чорнобаївську середню школу, здобув фах водія — за програмою підготовки водіїв транспортних засобів, після чого повернувся до Лісогірки; з 2015 року мешкав у Маріуполі. Умів лагодити по господарці — чи то розібрати та зібрати автівку, а чи то полагодити комп'ютер. З дружиною познайомився вже під час війни, її донечка кликала його батьком.

З 2014 року перебував у лавах війська — спочатку у складі ЗСУ проходив службу в місті Хмельницькому, з кінця 2015-го — у батальйоні «Донбас». Обіймав посаду кулеметника 6-го відділення 2-го взводу 1-ї роти. 2016 року переведений до 15-го окремого Слов'янського полку. Воював по всій лінії фронту — від Азовського узбережжя до Луганщини. Брав участь у багатьох операціях — поблизу Слов'янська, Широкиного, Водяного, Павлополя, Новотроїцького, Верхньоторецького, Мар'їнки, Крутої Балки, Щастя, Майорська. Зимою 2018 року пройшов курс навчань на сержантське звання у Золочеві за програмою канадських фахівців.

12 вересня 2019 року в пообідню пору внаслідок ворожого обстрілу позицій батальйону в Донецькій області зазнав поранення, несумісного з життям.

Похований 17 вересня 2019-го у місті Маріуполь, де мешкають рідні, на Старокримському кладовищі.

Без Валерія лишилися дружина та діти — син і донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 1, місце 26.