Семенюк Микола Іванович «Саїд»

Семенюк Микола Іванович
Дата та місце народження: 28 листопада 1973 р., с. Леляки, Вінницька область
Дата та місце смерті: 14 січня 2019 (45 років) с. Гладосове, Бахмутський район, Донецька область
Місце поховання: м. Жмеринка, Вінницька область
Посада: Заступник командира бойової машини–навідник-оператор
Обставини смерті: Загинув в обідню пору 14 січня 2019 р. внаслідок ворожого обстрілу позицій бригади поблизу с. Гладосове (Бахмутський район на Донеччині), отримавши несумісне з життям вогнепальне поранення в область живота. Він пересувався по позиції, коли з боку окупованої частини смт Зайцеве зненацька пролунала черга з великокаліберного кулемета.

[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в селі Леляки (Жмеринський район, Вінницька область). Закінчив Жмеринське ВПУ, здобув фах столяра. Працював на різних роботах, останнім часом — на Браїлівському цегельному заводі. Полюбляв риболовлю. Від 2005 року мешкав у смт Браїлів.

На війні з 2014 року; молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 7-ї «шаленої» механізованої роти, 3-й механізований батальйон 72-ї бригади. 30 березня 2016 року підписав контракт.

Брав участь у боях біля Старогнатівки, у промзоні Авдіївки, на Світлодарській дузі. 2 березня 2017-го під час обстрілу під Авдіївкою витягнув двох побратимів з БМП, яка загорілася. Брав участь у взятті позицій «Орел» під Авдіївкою.

14 січня 2019 року в післяобідню пору загинув від несумісних з життям вогнепальних поранень поблизу селища Гладосове (Бахмутський район) під час обстрілу з великокаліберного кулемету із боку окупованої частини смт Зайцеве.

18 січня 2019-го відбулося прощання в Браїлові та Жмеринці. Похований на Леляцькому кладовищі Жмеринки під вигуки «Герої не вмирають!» та сальви з автоматів.

Без Миколи лишились батьки, брат, дружина та двоє синів — 2004 і 2006 р.н.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 2, місце 8.