Семанюк Василь Васильович

Семанюк Василь Васильович
Дата та місце народження: 11 листопада 1979 р., с. Нижня Велесниця, Коломийський район, Івано-Франківська область
Дата та місце смерті: 29 травня 2014 (34 роки) м. Слов'янськ, Донецька область
Місце поховання: м. Івано-Франківськ
Звання: Старший лейтенант міліції
Посада: Інспектор - черговий чергової частини
Підрозділ: Спеціальна рота міліції ГУ МВС України в Івано-Франківській області
Обставини смерті: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ (16 жовтий) Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап'юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков'яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

Василь Семанюк народився 11 листопада 1979 року в селі Нижня Велесниця на Коломийщині, був середнім з трьох дітей у родині. Закінчив початкову школу села Нижня Велесниця, у 1996 році — загальноосвітню школу сусіднього села Виноград. Здобув професію «столяр з виробництва художніх меблів» у Вищому художньому професійному училищі № 3 міста Івано-Франківська. Опанував різьбу по дереву, про що мріяв з дитинства. Цей фах залишився його захопленням — чимало меблів у нього вдома він зробив власноруч.

З 16 грудня 1997 по 11 червня 1999 проходив строкову військову службу в Криму, у 1-ій окремій бригаді морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, село Краснокам'янка (Феодосія-13). Брав участь у спільних навчаннях з морськими піхотинцями США, стрибав із парашутом, досконало оволодів зброєю, прийомами рукопашного бою, навичками виживання в екстремальних умовах. Після звільнення в запас обрав професію правоохоронця.

З жовтня 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Закінчив Чернівецьке училище професійної підготовки працівників міліції. 2001 року одружився.

В березні 2001 у званні старшого сержанта розпочав службу в окремій роті міліції швидкого реагування «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на посадах міліціонера і міліціонера-водія. У 2010 році заочно закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Галицька академія» міста Івано-Франківська, того ж року призначений на посаду інспектора — чергового чергової частини.

З березня 2014, після розформування «Беркута», — черговий чергової частини спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

29 травня 2014 року Василь Семанюк разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Василь Семанюк і Петро Безпалько, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольоту.

1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області. 2 червня Василя Семанюка, Петра Безпалька і Володимира Шарабуряка поховали на території Меморіального скверу міста Івано-Франківська неподалік від могили Героя Небесної сотні Романа Гурика.

У рідному селі залишились батьки Василь Прокопович та Оксана Дмитрівна, в Івано-Франківську — дружина Анна Мирославівна та 10-річна донька Анастасія.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 7.