Садовничий Євген Валентинович «Бармен»

Садовничий Євген Валентинович
Дата та місце народження: 10 вересня 1992 р., м. Кам'янське, Дніпропетровська область
Дата та місце смерті: 6 серпня 2016 (23 роки) с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область
Місце поховання: с. Рокитне, Полтавська область
Посада: Сержант з МТЗ
Обставини смерті: Загинув 6 серпня 2016 року біля селища Кримське Новоайдарського району Луганської області, підірвавшись на міні-розтяжці разом з молодшим сержантом Т. Кириченком та молодшим сержантом Д. Демуренком. Бійці проводили рекогносцировку переднього краю.

Народився 1992 року у місті Дніпродзержинськ. У віці двох років залишився без батьків, його з братом виховували дідусь та бабуся - мешканці села Рокитного. Після закінчення школи у 2008 році навчався у кременчуцькому ВПТУ № 7 за спеціальністю «маляр-штукатур»;

За словами директора ВПУ №7 М.Г. Несена, Євген залишив після себе пам'ять: разом з нині покійним вчителем зробили ремонт в приміщенні нинішнього кабінету-музею Другої світової війни та Голокосту.

Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював у ресторані.

У червні 2015 року пішов на військову службу за контрактом; молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення, 9-та рота 3-го батальйону 93-тя окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Піски. Мріяв відкрити свій ресторан — та назвати його на честь загиблого командира «Оса».

6 серпня 2016-го загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) внаслідок підриву на фугасі під час виконання бойового завдання — бійці проводили рекогносцировку переднього краю. Від вибуху «Бармен» і «Мультик» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць зазнав поранення.

Похований у селі Рокитне (Кременчуцький район).

Без Євгена лишилися старший брат і бабуся.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 8, місце 45.