Рудик Юрій Володимирович

Народився 1971 року в місті Славута (Хмельницька область); від 1975-го мешкав у селі Майків (Гощанський район, Рівненська область). Освіту здобув у Майківській 8-річній школі, далі навчався в Тучинській школі-інтернаті, пізніше у загальноосвітній школі села Русивель; технічну освіту здобув у Корецькому ДТСААФ. 1989 року був призваний до РА; по демобілізації працював водієм у місцевому колгоспі, якийсь час їздив на заробітки, пізніше підробляв будівельником у Нетішині.

З початком війни намагався піти добровольцем, проте родині вдавалося його стримати, пізніше він відмовився від наміру. Однак на початку 2017 року відновив свої зусилля і 21 липня вступив на військову службу за контрактом.

Солдат, водій взводу вогневої підтримки 1-ї гірсько-штурмової роти 109-го батальйону. Його авто ГАЗ-66 завжди було готове до виїзду; він міг у будь-який час доставити набої, харчі, перевезти побратимів.

18 листопада 2017 року внаслідок пострілу снайпера зазнав поранення в голову під час ворожих обстрілів околиць міста Золоте (Попаснянський район) — їхню позицію ворог обстріляв із великокаліберної зброї; хлопці вибігли з бліндажа, їх почали обстрілювати ворожі снайпери. Юрія відвезли до обласної лікарні ім. Мечникова в Дніпрі, перебував у глибокій комі.

4 грудня 2017-го помер непритомним.

6 грудня 2017 року похований у селі Майків.

Без Юрія лишились мама, сестра Світлана, дорослі донька й син та троє онуків.