Ровний Євген Васильович

Ровний Євген Васильович
Дата та місце народження: 7 лютого 1973 р., с. Михайло-Ларине, Миколаївська область
Дата та місце смерті: 10 серпня 2015 (42 роки) с. Старогнатівка, Донецька область
Місце поховання: с. Михайло-Ларине, Миколаївська область
Звання: Сержант
Посада: Старший механік-водій
Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада
Обставини смерті: Загинув 10 серпня 2015 р. в бою під час оборони позицій 72-ї окремою механізованої бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область). Разом з Євгеном загинули В. Тіліженко, В. Лавкай та А. Бодяк.

Народився 1973 року в селі Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області. 1990 року закінчив Михайло-Ларинську ЗОШ, 1991-го відбув на строкову службу до ЗСУ. Демобілізувавшись, поступив на роботу в радгосп «Гвардія Ілліча». Пропрацював механізатором виноградної бригади № 2 15 років. З середини 2000-х працював механізатором в ПП «Дубки».

На фронт пішов добровольцем, мобілізований 7 серпня 2014 року. Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону,72-га окрема механізована бригада.

10 серпня 2015 року терористи о 03:25 почали обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади поблизу села Старогнатівка Донецької області та перейшли у наступ із застосуванням танків та бронетехніки. Бійці ДУК-ПС та 14-ї бригади прийшли на допомогу воякам. У тому бою загинули Андрій Бодяк, Василь Лавкай, Віталій Тіліженко, сержант Євген Ровний. Противника було відкинуто до села Біла Кам'янка, але закріпитися не змогли — до терористів прибуло підсилення (велика кількість бронетехніки). За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військовики ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС.

Похований у селі Михайло-Ларине Вітовського району.

Без Євгена лишилися мама Лариса Василівна, батько Василь Якович, дружина Людмила та син Віталій.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 9, місце 24.