Романцов Ігор Сергійович

Народився 1982 року в селі Волохівка (Вовчанський район, Харківська область). У дитинстві мріяв стати ветеринаром. Закінчив 1999 року зі срібною медаллю навчання у Волохівському навчально-виробничому ліцеї. При виборі професії зіграв роль дядька-військовика. Вступив до Харківського військового університету, через два роки ракетний факультет перевели до Одеського інституту Сухопутних військ. Служив у навчальному комплексі Сухопутних військ «Десна», потім перевівся в Башкирівку.

Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, 92-га окрема механізована бригада. Одружився, 2009 року народився син Роман.

28 серпня 2014-го вранці на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове загинув — був у складі ротно-тактичної групи, мала завдання деблокувати війська у Іловайському котлі. Група була обстріляна російською артилерією та ДРГ. Тоді ж полягли солдат Сергій Бризгайло, сержант Юрій Безщотний, солдат Андрій Деребченко, молодший сержант Олексій Карпенко, молодший сержант Василь Лепетюха, сержант Сергій Чорний, та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015-го не встановлена; в серпні 2016-го встановлено, що це був сержант Антон Бутирін.

Вдома лишилися батько, дружина, син 2009 р.н. 16 вересня 2014-го тіло Ігоря Романцова ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковою місією «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).

Ідентифікований за тестом ДНК; похований 21 лютого 2015-го у Волохівці.

Без Ігоря лишилися батько, дружина та син.