Ремішевський Віталій Валентинович

Ремішевський Віталій Валентинович
Дата та місце народження: 17 липня 1974 р., с. Голосків, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
Дата та місце смерті: 20 січня 2015 (40 років) Донецький аеропорт
Звання: Солдат
Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада
Обставини смерті: 20 січня 2015 р. 13-й батальйон 95 ОАМЕБр виходить на взлітно-посадкову смугу ДАП із західного напрямку. Колона з 10 КрАЗ "Спартан" рухаючись смугою потрапила під вогонь противника. Противник зумів виставити три лінії оборони за короткий час. Через щільний туман бійці 13 ОАЕМБ не бачили противника. Один із "Спартанів" наїхав на міну. Командир роти капітан Марковський Володимир разом з іншими бійцями евакуйовував поранених до іншої машини, коли раптом поруч впав ворожий снаряд і командир роти загинув. Танкісти противника відкрили вогонь по колоні в результаті чого був знищений один "Спартан" в котрому загинув старший солдат Атаманчук Олександр та зник безвісті солдат Ремішевський Віталій. Ще один "Спартан" був пошкоджений вогнем ворожого танка. Противник помітив рух колони через те, що "Спартан" є поліцейською машиною і в тумані було добре видно мигалки, котрі на них встановлені. В бою було втрачено три "Спартани".

Одружився, подружжя виховувало трьох дітей. Возив дітей на екскурсії, влаштовували сімейні відпочинок на Дністрі, в Карпатах.

Був у складі миротворчих місій в Іраку (16 місяців) та Лівані. 2006 року звільнився з 30-го полку, працював далекобійником, таксистом в Москві.

У часі війни добровольцем пішов на фронт, однак виявилося, що його особову справу загубили у військкоматі. Після тривалих пошуків документів записався добровольцем; солдат, старший водій 95-ї окремої аеромобільної бригади. Дружина не знала, що він поїхав на фронт.

20 січня 2015-го загинув у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька — поблизу села Піски тактична група потрапила під обстріли терористів. Журналісти знайшли відео на «Ютубі», де донецький терорист з позивним «Ампер» показував документи Віталія та казав, що в тому бою загинуло близько 25 бійців.

Залишилась дружина Оксана та троє дітей — Роман 1991 р.н., Максим 1996 р.н. та Дарина 2003 р.н.

Опізнаний за експертизою ДНК. Місце поховання не уточнене.